Перейти до вмісту

Марена фарбувальна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Марена фарбувальна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Тирличецвіті (Gentianales)
Родина: Маренові (Rubiaceae)
Рід: Марена (рослина) (Rubia)
Вид:
R. tinctorum
Біноміальна назва
Rubia tinctorum

Марена фарбувальна[1], марена красильна[2], крап[3] (лат. Rubia tinctórum) — багатолітня трав'яниста рослина висотою до 1,5—2 метри; вид роду Марена родини Маренові (Rubiaceae).
Ареал марени фарбувальної — Середземномор'я, Мала і Середня Азія, Східна Європа.

Росте в прирічкових деревно-чагарникових заростях, по берегах зрошувальних каналів, на галечниках, степних луках, узліссях, у світлих соснових лісах, в занедбаних садах, виноградниках і вздовж парканів.

Марена фарбувальна — теплолюбна і вологолюбна рослина з довгим вегетаційним періодом. У посушливі роки розвивається слабо, насіннєва продуктивність значно знижена.

Рослина невимоглива до механічного складу ґрунтів: росте на пісках, суглинках і солонцях, однак найсприятливішими для марени (особливо при вирощуванні в культурі) є легкі і середні за механічним складом родючі ґрунти.

Хімічний склад

[ред. | ред. код]

У кореневищах марени фарбувальної містяться органічні кислоти (яблучна, винна, лимонна), тритерпеноїди, антрахінони, іридоіди, цукри, білки, аскорбінова кислота і пектинові речовини.

У надземній частині виявлено вуглеводи, іридоіди, фенолкарбонові кислоти та їх похідні, кумарини, флавоноїди (кверцетин, кемпферол, апігенін, лютеолін та ін.).

У листі — флавоноїди та ірідоіди.

У квітках — флавоноїди гіперозид і рутин.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Rubia tinctorum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — 548 с.
  3. КРАПП — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (укр.). Процитовано 27 травня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]