Марзєєв Олександр Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Микитович Марзєєв
рос. Александр Никитович Марзеев
Marzeev.jpg
Народився 6 квітня 1883(1883-04-06)
Нижній Новгород
Помер 1 лютого 1956(1956-02-01) (72 роки)
Київ
Поховання Лук'янівське кладовище
Громадянство СРСР СРСР

Олександр Микитович Марзєєв (рос. Александр Никитович Марзеев; 6 квітня 1883, Нижній Новгород — 1 лютого 1956, Київ) — учений-гігієніст, академік Академії медичних наук СРСР (1944), доктор медичних наук (1935), професор (1940), Заслужений діяч науки УРСР (1935).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 6 квітня 1883 у Нижньому Новгороді. У 1911 році закінчив медичний факультет Московського університету, удосконалював знання в лабораторії В. Г. Хлопіна.

В 19091914 роках працював в земській медицині в місті Верхньодніпровську, а 19181921 роках в Маріупольському повіті.

В 19221934 роках завідував санітарно-епідеміологічним відділом Наркомздоров'я УРСР. При ньому в 1927 році створені перші санітарно-епідеміологічні станції. Протягом 10 років (19311941) очолював створений за його ініціативою Український (Харків) науково-дослідний інститут комунальної гігієни, одночасно завідував кафедрою гігієни Українського (Харків) інституту удосконалення лікарів (19301941) і кафедрою комунальної гігієни Харківського медичного інституту (19341941). В 19411944 роках — науковий керівник і завідуючий санітарно-гігієнічним відділом Казахського інституту епідеміології і мікробіології, завідуючий кафедрою епідеміології Алма-Атинського медичного інституту. З 1944-го по 1956 рік — директор Київського науково-дослідного інституту комунальної гігієни, завідуючий кафедрою комунальної гігієни Київського державного інституту удосконалення лікарів (до 1946 року) та Київського медичного інституту (до 1956 року). [[Файл: Помер 1 лютого 1956. Похований у Києві на Лук'янівському цвинтарі.


Наукова діяльність[ред.ред. код]

Автор понад 130 наукових праць з різних проблем комунальної гігієни, в тому числі першого підручника з комунальної гігієни (1951). Першим в СРСР почав вивчення забруднення атмосфери повітря. Проведене ним вивчення водоймищ Донбасу було покладене в основу генеральної схеми його водопостачання та каналізування. На основі розроблених ним рекомендацій здійснювалась реконструкція і будівництво сіл, гідротехнічних споруд на Дніпрі та інше.

Нагороди, пам'ять[ред.ред. код]

Мав урядові нагороди. Його ім'я присвоєне Київському науково-дослідному інституту загальної та комунальної гігієни перед будівлею якого у 2001 році йому встановлено пам'ятник.

Посилання[ред.ред. код]