Марина Левицька
| Марина Левицька | ||||
|---|---|---|---|---|
| Marina Lewycka | ||||
.jpg) | ||||
| Народилася |
12 жовтня 1946 (77 років) Кіль, Німеччина | |||
| Громадянство |
.svg){kind=small} Велика Британія | |||
| Національність | українка | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Alma mater | Університет Йоркаd, Кілський університетd, Кінґс-коледж і Queen Elizabeth's High Schoold | |||
| Заклад | Sheffield Hallam Universityd | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Роки активності | 2005 — дотепер | |||
| Напрямок | соціальна сатира | |||
| Жанр | роман | |||
| Magnum opus | «Коротка історія тракторів по-українськи» | |||
| Премії | премія Боллінгер Еврімен Вудхауза | |||
| Сайт: marinalewycka.com | ||||
|
| ||||
 Марина Левицька у Вікісховищі | ||||
Мари́на Леви́цька (англ. Marina Lewycka; нар.12 жовтня 1946, Кіль, Німеччина) — британська письменниця українського походження. 2005 року її дебютний роман «Коротка історія тракторів по-українськи» (англ. A Short History of Tractors in Ukrainian) став міжнародним бестселером та здобув декілька нагород.
Біографія[ред. | ред. код]
Марина Левицька народилася в таборі для біженців у Німеччині після Другої світової війни; згодом переїхала з родиною до Англії, де проживає понині. Навчалася в Кілському університеті (Keele University) в Англії. Працювала доцентом в Університеті Шефілд Галам (Sheffield Hallam University) у галузі наукових досліджень засобів масової інформації та комунікацій (англ. media studies)[1].
Творчість[ред. | ред. код]
«Коротка історія тракторів по-українськи»[ред. | ред. код]
2005 року з'явився роман «Коротка історія тракторів по-українськи» (англ. A Short History of Tractors in Ukrainian), який став бестселером і здобув низку літературних нагород: премію Вудгауза (повна назва: англ. Bollinger Everyman Wodehouse Prize) на Хейському фестивалі, нагороду Вейвертон-Ґуд-Рід 2005/6 (Waverton Good Read Award) та номінацію на премію «Оранж» (Orange Broadband Prize for Fiction).
«Коротка історія тракторів по-українськи» — сатиричний роман, написаний у жанрі чорного гумору, у якому розповідається про історію та побут українських емігрантів у Англії. Роман перекладено на тридцять шість мов,[2] включно з голландською, італійською, німецькою, норвезькою, російською, шведською, португальською, та каталонською мовами.
«Два фургони»[ред. | ред. код]
Другий роман письменниці «Два фургони» (англ. Two Caravans) побачив світ у лютому 2007 року у Великій Британії. У США цей роман вийшов у серпні 2007 року під назвою «Полуничні поля» (англ. Strawberry Fields), він є продовженням попереднього.
У 2008 році київське видавництво «Факт» видало роман українською у перекладі Світлани Пиркало,[3] але накладом лише у 200 примірників[4].
2009 року виданий третій роман письменниці «Ми всі зроблені з клею» (англ. «We are all made of glue»).
Четвертий роман «Різні домашні тварини: живі й мертві» (англ. Various Pets Alive and Dead) виданий у 2012 році. В 2013 році роман вийшов українською у видавництві «Темпора»[5].
Окрім художньої літератури, Марина Левицька видала 10 книг-порадників з питань догляду за хворими й літніми людьми.
Видання українською[ред. | ред. код]
- Марина Левицька. Коротка історія тракторів по-українськи. Переклад з англійської Олекса Негребецький. Київ, Україна: Темпора. 2013 р. 301 стор. ISBN 978-617-569-144-1
- Марина Левицька. Різні домашні тварини, живі й мертві. Переклад з англійської Олекса Негребецький. Київ, Україна: Темпора. 2013 р. 454 стор. ISBN 978-617-569-158-8
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Best-selling book would not exist without master's course. Sheffield Hallam University. 14 березня 2012. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 21 липня 2013.
- ↑ Марина Левицька: «Коли Україна більше повірить у себе, вона не буде боятися сміятися з себе» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Tyzhden.ua
- ↑ Книга М.Левицької «Два фургони» на сайті видавництва «Факт»[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Марина ЛЕВИЦЬКА: Мої книжки більше глузують з британців, аніж з українців. Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 28 березня 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 28 березня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
- Пиркало Світлана Марина Левицька: «Чомусь існує очікування, що українські автори мають бути страшенно серйозними». Розмова письменника з перекладачем [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Україна Молода», № 032 за 20 лютого 2009 року
- «Коротка історія тракторів по-українськи» отримала премію Вудхауза (стаття Світлани Пиркало)
- http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/story/2005/07/050715_lewycka_ie_ukraine.shtml Марина Левицька вперше їде до України] інтерв'ю письменниці (стаття Світлани Пиркало)
- «Better Late Than Never», [Архівовано 7 червня 2007 у Wayback Machine.] Interview by Stephen Moss, The Guardian, 31 May 2007. (англ.)
- Interview with Marina Lewycka [Архівовано 16 липня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- «Трактори» з невдалої історії не по-українськи. [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] Критика російського перекладу роману «Краткая история тракторов по-украински» (стаття Дмитра Дроздовського)
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Абліцов В. Г. Левицька Марина // Український Все-Світ. — Т. 1. — К.: КИТ, 2011. — С. 271—272.
- Нарівська В. Пасторально-ідилічне переживання світу (про роман М. Левицької «Коротка історія тракторів по-українськи») // Літературна компаративістика. — Вип. І. — Ч. ІІ. — К.: ВД «Стилос»,2011. –С. 258—273.
|
|
Це незавершена стаття про письменницю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |