Перейти до вмісту

Маркарова Оксана Сергіївна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Оксана Сергіївна Маркарова
10-й Посол України в США
25 лютого 2021 — 27 серпня 2025
ПрезидентВолодимир Зеленський
Прем'єр-міністрДенис Шмигаль
Юлія Свириденко
ПопередникВолодимир Єльченко
НаступникОльга Стефанішина
17-й Міністр фінансів України
8 червня 2018 — 4 березня 2020
ПрезидентПетро Порошенко
Володимир Зеленський
Прем'єр-міністрВолодимир Гройсман
Олексій Гончарук
ПопередникОлександр Данилюк
НаступникІгор Уманський
Народилася28 жовтня 1976(1976-10-28) (49 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рівне, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Відома якПосол України в США
Місце роботиМіністерство фінансів України Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоУкраїна Україна
Alma materНаціональний університет «Києво-Могилянська академія», Індіанський університет в Блумінгтоні і O'Neill School of Public and Environmental Affairsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіянезалежний політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден княгині Ольги І ступеня
Орден княгині Ольги І ступеня
Орден княгині Ольги ІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Кавалер ордена «За заслуги» (Франція)
Кавалер ордена «За заслуги» (Франція)
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Окса́на Сергі́ївна Марка́рова (нар. 28 жовтня 1976, Рівне) — українська фінансистка, політична діячка та дипломатка. Посол України в США (25 лютого 2021[1] — 27 серпня 2025[2]). Міністр фінансів України (8 червня 2018 — 4 березня 2020). Повний кавалер ордену Княгині Ольги.

30 листопада 2025 року призначена Радником Президента України з питань відбудови України та інвестицій (поза штатом)[3].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 28 жовтня 1976 року в Рівному. 1999 року здобула диплом магістра з екології у Києво-Могилянській Академії. Далі навчалася в Університеті Індіани, де у 2001 році здобула ступінь магістра в галузі міжнародних публічних фінансів та торгівлі, отримавши відзнаку за відмінність в навчанні та нагороду найкращого міжнародного студента[4].

Під час навчання в 1996—1998 роках працювала в Міжнародній фундації виборчих систем та в консалтинговій компанії Chemonics Intl. Inc., в рамках проєкту «Українська аграрна товарна біржа».

У 2000 році в США проходила практику в Світовому банку у Вашингтоні, у групі банків та фінансових ринків регіону Європи та Центральної Азії.[5]

З 2001 по 2003 рік займала посади Радника з економічної політики та Менеджера з зовнішніх та корпоративних зв’язків в американському фонді прямих інвестицій Western NIS Enterprise Fund (тепер в управлінні Horizon Capital).[5]

З 2003 по 2014 рік очолювала інвестиційну групу «ITT». Працювала разом із Сергієм Міщенко та своїм чоловіком Данилом Волинцем[6].

Міністерство фінансів України

[ред. | ред. код]

У березні 2015 року стала заступницею міністра фінансів України, керівницею апарату Міністерства фінансів[7][8], а у квітні 2016 року першою заступницею міністра фінансів[9].

За ініціативи Маркарової у 2015 році створено портал відкритих даних у секторі публічних фінансів Є-data (e-data.gov.ua), який складається з модулів spending.gov.ua, openbudget.gov.ua та proifi.gov.ua.

Урядова уповноважена з питань інвестицій (серпень 2016 — січень 2019). В цей час керувала створенням та роботою Офісу залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest та ініціювала створення Українського фонду стартапів[джерело?].

Володимир Гройсман представляє в.о. міністра фінансів Оксану Маркарову апарату Міністерства фінансів

8 червня 2018 року, у зв'язку з відставкою Олександра Данилюка, призначена в.о. міністра фінансів України[4].

22 листопада 2018 року Верховна Рада України затвердила Маркарову на посаді міністра фінансів[10][11]. Була перепризначена 29 серпня 2019 року[12]. Входила до РНБО з 31 травня 2019 до 13 березня 2020[13][14].

До грудня 2018 року входила в наглядові ради державних банків як представниця уряду[15].

Входить до Дорадчої Ради Києво-Могилянської Академії, у Коло Друзів Українського католицького університету та Міжнародну організацію молодих президентів (YPO).

4 березня 2020 року Верховна Рада проголосувала за відставку Олексія Гончарука з посади прем'єр-міністра, що потягнуло за собою відставку всього уряду.

Після відставки з посади міністра Маркарова заснувала Фундацію розвитку ринку капіталу (зараз — Українська фундація розвитку) та запустила стартап Archidata.

Дипломатична робота

[ред. | ред. код]

Наприкінці листопада 2020 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив у фейсбуці, що «запропонував кандидатуру Оксани Маркарової» як «нового Посла України в США»[16]. І підкреслив, що це «буде перша в історії Пані Посол України в США». 31 грудня Кулеба заявив в інтерв'ю ТСН, що в МЗС оперативно отримали згоду уряду США на це призначення, сказавши: «ми вже отримали агреман на Оксану, і це безпрецедентно швидке отримання агреману на українського посла з Вашингтона»[17].

25 лютого 2021 року указом президента Володимира Зеленського призначена Надзвичайним і Повноважним Послом України у США[1].

Одразу після призначення Маркарова повідомила, що серед пріоритетів на новій посаді бачить «посилення співпраці з адміністрацією Джозефа Байдена і політичний діалог на базі їхньої широкої двопартійної підтримки» та «максимальне сприяння … розвиткові бізнесу українських компаній у США … і залученню інвестицій американських компаній в Україну»[18].

Прибула до США та стала до роботи 19 квітня 2021 року[19][20].

22 грудня 2021 року присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла[21] в США[22].

У травні 2021 року Оксана Маркарова розпочала каденцію Постійної спостерігачки України при Організації Американських Держав.

5 липня 2023 року призначена послом України в Антигуа і Барбуді за сумісництвом[23].

27 серпня 2025 року звільнена з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Сполучених Штатах Америки та з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Антигуа і Барбуді за сумісництвом[24].

Скандали та критика

[ред. | ред. код]

За інформацією проєкту Схеми, Маркарова та її чоловік Волинець могли бути причетними до виведення напередодні банкрутства з «Актив-банку», який належав подружжю, на свою фірму нерухомості — історичного будинку по Борисоглібській вулиці на Подолі за ціною вдесятеро нижче від ринкової. Після банкрутства «Актив-банк» не зміг розрахуватись з усіма вкладниками[25].

15 січня 2020 року в пресі з'явилася інформація про аудіозапис, автентичність якого неможливо перевірити, на якому кілька людей (зокрема, лунає голос, схожий на Маркарову) обговорюють підготовку доповіді щодо економічної політики президента, причини й наслідки підвищення курсу гривні[26]. Учасники розмови, зокрема, кажуть, що у президента Зеленського є «дуже примітивне розуміння економічних процесів»[27]; чоловік із голосом, схожим на Гончарука, називає «профаном» і себе самого. Коментуючи цю подію, українська преса відзначала, що «слухати цю розмову відверто соромно, оскільки її рівень не відповідає нараді прем'єра, міністра фінансів та зам. голови НБУ»[28]. За припущеннями ЗМІ, оприлюднення цього запису могло стати причиною відставки прем'єр-міністра Гончарука та його уряду[джерело?].

Спікер Конгресу США Майк Джонсон звернувся до Зеленського з вимогою звільнити Маркарову з посади, звинувативши її в участі у передвиборчій кампанії на боці демократів, у формі візиту Зеленського на військовий завод у «хиткому» штаті з сенатором Демократом.[29]. Речниця Байдена відкинула звинувачення, зауваживши, що попередньо Зеленський відвідував заводи штату Юта із сенатором республіканцем і на якому були лише політики республіканці. Колишній посол США в Україні Джон Гербст заявив, що для України це була аполітична історія. А оглядачі з України підмітили, що це саме команда Трампа всіляко ігнорувала будь-які зустрічі з українцями та Зеленським, попри те, що українська сторона шукала контактів з «трампістами».[30].

Доходи і статки

[ред. | ред. код]

Згідно із декларацією, за 2020 рік Маркарова отримала 165 тис. грн зарплати у Міністерстві фінансів, 30 млн грн доходу від відчуження цінних паперів та корпоративних прав та 478,9 тис. грн відсотків від депозитів в «Акордбанку». Має у цій фінансовій установі 5 млн 523,4 тис. грн та 186 тис. доларів США на рахунках; також має рахунки у «ПриватБанку» та «Ощадбанку».

Має у власності квартиру у Києві вартістю 237 тис. грн, та племінного коня — руду кобилу гановерської породи[31].

Чоловік Маркарової, Данило Волинець, має у власності 13 земельних ділянок (одну у Львівській області та дванадцять у Ворзелі Київської області), кілька житлових будинків у Ворзелі, квартиру у США, легкові автомобілі «Мерседес» CL500 та «Тойота Гайлендер». Волинець також отримав 838 тис. грн доходу від надання майна в оренду, 1 млн 412,6 тис. грн відсотків від депозитів в «Акордбанку», 3 млн 542,6 тис. грн зарплати в цьому ж банку, та 600 тис. грн виплат від юридичної особи ТОВ БЦ Нивки. Він має 8 млн 234,5 тис. грн та 83,8 тис. доларів США на рахунках в «Акордбанку», $701 тис. на рахунку в американському «Сітібанку» та 11 млн грн готівкою.

У липні 2021 року, вже перебуваючи на дипломатичній службі, Макарова інвестувала 12,7 млн грн до статутного фонду створеного нею стартапу «Архідата»[32][33].

Персональне життя

[ред. | ред. код]

Одружена з банкіром, бізнесменом та головою наглядової ради Акордбанку Волинцем Данилом. У сім'ї четверо дітей та онук[34].

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Орден княгині Ольги I ст. (20 липня 2025) — за вагомий особистий внесок у розвиток міждержавного співробітництва, консолідацію міжнародної підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм[35].
  • Орден княгині Ольги II ст. (20 грудня 2024) — за вагомий особистий внесок у розвиток міждержавного співробітництва, плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм[36].
  • Орден княгині Ольги III ст. (28 грудня 2022) — за вагомий особистий внесок у розвиток міждержавного співробітництва, плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм[37].
  • 2018 — Open Data Leader Award за найвищі особисті заслуги у розвитку відкритих даних[38].
  • 2020 — Національний орден Франції «За заслуги»[39].
  • 2021 — увійшла до 100 найуспішніших жінок України за версією «Новое время»[40].
  • Орден «За заслуги» ступені кавалера (Франція, 2020)[39].
  • Women & Power Award 2022[41], нагорода американського журналу Moment Magazine.
  • UCW Excellence in International Leadership award (16 березня 2023)[42], нагорода Університетського клубу Вашингтона.
  • Diplomacy Award of Citizens Association of Georgetown (10 травня 2023)[43].
  • Outstanding Community Leadership Award of Foreign Policy for America (13 червня 2023), нагорода експертної мережі Foreign Policy for America за видатне громадянське лідерство галузі зовнішньої політики[44].
  • NED Forum Service medal (29 червня 2023)[45], відзнака Асоціації зовнішньої політики США та Національного фонду розвитку демократії для відзначення посадовців, які зробили видатний внесок у просування демократії в усьому світі.
  • Leader of Democracy Award, The Memorial Foundation (Martin Luther King, Jr. Memorial Foundation), вересень 2023
  • Most Powerful Women in Washington 2023 (жовтень 2023) [46]
  • Визнана однією із 15 лідерів у категорії «Державне управління» (22 листопада 2023) рейтингу «Список лідерів України УП-100» видання Українська правда[47].
  • Включена до переліку 2023 Changemakers видання The Hill (грудень 2023)
  • Повторно включена до переліку “УП100. Поза межами можливого” [48]
  • 2024 — Messenger for Freedom від The Cipher Brief — американського видання, яке фокусується на питаннях національної безпеки, нагороду Outstanding Woman of the Year від Асоціації жінок у міжнародній торгівлі (WIIT) та увійшла до рейтингу «50 надихаючих лідерок» журналу NV[49].
  • Нагороджена орденом святої рівноапостольної княгині Ольги (Православна Церква України). (5 лютого 2025)
  • Отримала відзнаку “Award for Service and Devotion to Ukraine”[50] від The Kyiv-Mohyla Foundation of America (травень 2025)
  • Нагороджена Trailblazer Award[51] від Georgetown University Institute for Women, Peace and Security (жовтень 2025)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 Указ Президента України № 75/2021 «Про призначення О. Маркарової Надзвичайним і Повноважним Послом України в Сполучених Штатах Америки». Офіційне інтернет-представництво Президента України (укр.). Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 1 березня 2021.
  2. ↑ Указ Президента України № 661/2025 від 27 серпня 2025 року «Про звільнення О.Маркарової з посад Надзвичайного і Повноважного Посла України в Сполучених Штатах Америки та Надзвичайного і Повноважного Посла України в Антигуа і Барбуді»
  3. ↑ Указ Президента України від 30 листопада 2025 року № 872/2025 «Про призначення О.Маркарової Радником Президента України з питань відбудови України та інвестицій»
  4. 1 2 Замість Данилюка: Хто така в. о. глави Мінфіну Оксана Маркарова. Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 8 червня 2018.
  5. 1 2 Міністерство фінансів України. www.minfin.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 березня 2026.
  6. ↑ Фінансова удача замміністра фінансів. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 15 липня 2025.
  7. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 року № 194-р «Про призначення Маркарової О.С. заступником Міністра фінансів України - керівником апарату».
  8. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року № 334-р «Про звільнення Маркарової О.С. з посади заступника Міністра фінансів України - керівника апарату».
  9. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року № 337-р «Про призначення Маркарової О.С. першим заступником Міністра фінансів України».
  10. ↑ Оксану Маркарову назначили министром финансов. ukranews_com (рос.). Процитовано 22 листопада 2018.
  11. ↑ Оксану Маркарову призначили Міністром фінансів / УНН, 22.11.2018. Архів оригіналу за 23.11.2018. Процитовано 22.11.2018. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2018-11-23? (довідка)
  12. ↑ Рада затвердила склад нового Кабміну. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  13. ↑ Указ Президента України від 31 травня 2019 року № 340/2019 «Про склад Ради національної безпеки і оборони України»
  14. ↑ Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 80/2020 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  15. ↑ Маркарова не буде членом наглядових рад двох банків. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2018. Процитовано 25 серпня 2020.
  16. ↑ Допис Дмитра Кулеби у Фейсбук. Facebook (укр.). Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 1 березня 2021. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  17. ↑ Від нової адміністрації США очікуємо рок-н-ролу: інтерв'ю з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. ТСН.ua (укр.). 31 грудня 2020. Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 1 березня 2021.
  18. ↑ Оксана Маркарова, посол України в США. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 1 березня 2021.
  19. ↑ Новый посол Украины Маркарова отправилась в США. www.ukrinform.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
  20. ↑ Оксана Маркарова (20 квітня 2021). Від сьогодні - 24/7 в лавах дипломатичної teamUkraine. Facebook (укр.). Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
  21. ↑ Указ Президента України від 22 грудня 2021 року № 670/2021 «Про присвоєння дипломатичних рангів»
  22. ↑ Посольство України в Сполучених Штатах Америки - Персона. usa.mfa.gov.ua (ua) . Процитовано 5 грудня 2024.
  23. ↑ Указ Президента України від 5 липня 2023 року № 370/2023 «Про призначення О.Маркарової Надзвичайним і Повноважним Послом України в Антигуа і Барбуді»
  24. ↑ Указ Президента України від 27 серпня 2025 року № 661/2025 «Про звільнення О.Маркарової з посад Надзвичайного і Повноважного Посла України в Сполучених Штатах Америки та Надзвичайного і Повноважного Посла України в Антигуа і Барбуді»
  25. ↑ Маневр Маркарової: як міністр вивела елітний будинок на Подолі зі збанкрутілого банку на свою фірму. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 1 грудня 2019.
  26. ↑ «Слуга народу»: СБУ має перевірити появу аудіозаписів із «компроматом» на Гончарука. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 1 березня 2021.
  27. ↑ Аудиоскандал с участием Гончарука, Маркаровой и Рожковой: чем он может обернуться и поплатится ли кто-то должностью. ТСН.ua (рос.). 16 січня 2020. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  28. ↑ "Я, конечно, полный профан в экономике": в сеть слили две части разговора Гончарука с руководством НБУ и Минфина. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 3 квітня 2021.
  29. ↑ Спікер Палати представників США Джонсон вимагає звільнення Маркарової. espreso.tv (укр.). Процитовано 17 квітня 2025.
  30. ↑ Степаненко, Зоряна (27 вересня 2024). «Паскудні наклепи» і «втручання у вибори». Чому турне Зеленського до США обернулося сваркою з Трампом і республіканцями?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 17 квітня 2025.
  31. ↑ Перегляд документа #7c09ea42-0e9a-441f-bab9-382f70062277 | ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ. public.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
  32. ↑ ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ. public.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  33. ↑ Оксана Маркарова: «Україні пощастило із новою адміністрацією у США». LB.ua. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  34. ↑ PEP: Профіль: Маркарова Оксана Сергіївна, Посольство України в Сполучених Штатах Америки, Надзвичайний і повноважний посол. PEP.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  35. ↑ Указ Президента України від 20 липня 2025 року № 503/2025 «Про відзначення державними нагородами України працівників дипломатичної служби»
  36. ↑ Указ Президента України від 20 грудня 2024 року № 859/2024 «Про відзначення державними нагородами України працівників дипломатичної служби»
  37. ↑ Указ Президента України від 28 грудня 2022 року № 899/2022 «Про відзначення державними нагородами України працівників дипломатичної служби»
  38. ↑ Портал відкритих даних. data.gov.ua (укр.). Процитовано 25 серпня 2020.
  39. 1 2 Вручення відзнак Кавалера Національного ордена. La France en Ukraine (укр.). Процитовано 3 січня 2021.
  40. ↑ Журнал НВ називає 100 найуспішніших жінок України. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 29 березня 2021.
  41. ↑ Урочиста церемонія бенефісу та нагород Moment 2022.
  42. ↑ UKRAINIAN AMBASSADOR MARKAROVA OFFERS UPDATE ON ONGOING RUSSIAN AGGRESSION.
  43. ↑ Громадяни вшановують Україну та лідерів Джорджтауна на щорічних зборах.
  44. ↑ FP4A Honors Ukraine Ambassador Oksana Markarova With Its Award for Outstanding Community Leadership. Foreign Policy for America (амер.). Архів оригіналу за 19 липня 2023. Процитовано 19 липня 2023.
  45. ↑ Рішучі заклики до справедливості: Посол Маркарова надихає Україну на боротьбу.
  46. ↑ Most Powerful Women in Washington.
  47. ↑ УП відзначила 100 лідерів України. Українська правда (українською) . 23 листопада 2023. Процитовано 14 грудня 2023.
  48. ↑ Поза межами можливого.
  49. ↑ Ольга Духніч, Юлія Забєліна, Єлизавета Драбкіна, Роман Фещенко, Світлана Угніва. 50 надихаючих лідерок.
  50. ↑ Chicago event honors 410 Years of the National University of Kyiv-Mohyla Academy Honoring a Legacy That Shapes the Future.
  51. ↑ GIWPS Honors Former Ambassador of Ukraine with a Trailblazer Award.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Декларація

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маркарова_Оксана_Сергіївна&oldid=48403833