Марка Західної добровольчої армії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марка Західної добровольчої армії

Марка Западной добровольческой армии (рос.)

50 марок Західної добровольчої армії в місті Мітава, 1919 року
50 марок Західної добровольчої армії в місті Мітава, 1919 року
Територія обігу
Емітент Російська імперія Російська імперія
Латвія Латвія

Flag of the West Russian Volunteer Army.svg ЗДА

Похідні та паралельні одиниці
Дробові пфенніг (1100)
Монети і банкноти
Банкноти 1, 5, 10, 50 марок
Історія
Дата 1919
Початок вилучення 1919
Валюта-наступниця Латвійський рубль
Виробництво монет та банкнот
Емісійний центр Позикова каса міста Ковно, Bundesdruckerei GmbH, Berlin

Марка Західної добровольчої армії (рос. Марка Западной добровольческой армии), або Марка генерала Бермондт-Авалова — тимчасові розмінні знаки добровольчої армії генерала Бермондт-Авалова, що знаходилися обігу з 24 жовтня 1919 року в місті Мітава, Латвія. Виготовлялися банкноти номіналами в 1, 5, 10, 50 марок.


Історія[ред.ред. код]

24 жовтня 1919 року в латвійському місті Митава згідно наказу Головнокомандуючого Західною Добровольчою армією Павла Рафаїловича Бельмонд(т)а-Авалова[lv] — в обіг вводяться банкноти номіналами в 1, 5, 10 і 50 марок на загальну суму 10.000.000 марок. Перший випуск купюр почав друкуватися у квітні 1919 року у Берліні (Типографія «Goca», пізніше типографія «Jelgavā»)[1]. Купюри видавались на руки позиковою касою міста Ковно. Згідно наказу марка Західної добровольчої армії знаходилась в обігу паралельно з німецькою ост-маркою. В наказі також наголошувалися умови обміну розмінних знаків Західної кредитної контори на ост-марки. Так право на обмін дозволялося наступній категорії осіб:

  •  — Всім, що перебуває на службі в Західній армії та ті, що перебувають у відпустці на батьківщині;
  •  — Тим особам, які надсилають гроші своїм сім'ям за посередництвом Західної кредитної контори;
  •  — Особам, які мають дозвіл на виїзд за кордон;
  •  — Торговцям, які купують за кордоном товари[2].

Отже, грошові знаки Бермондт-Авалова були призначені в основному не для обігу серед російської армії, а для німецьких військовослужбовців і осіб, що постачали до міста товари. Також наголошувалося на те, що грошові знаки забезпечені всім майном Західної армії та всім казенним майном, що перебуває на зайнятій території армією. Був також наведено курс обміну, за яким 2 марки Західної армії прирівнювалися до однієї ост-марки, чи до 1 ост-рубля та були відповідними до 2 царських рублів.

Для того, щоб населення окупованих територій приймали гроші Західної армії, було обіцяно позачергово відпускати дрова та лісові матеріали тим місцевим жителям, які розраховуватимуться саме банкнотами Західної армії. Але в цілому командування розуміло, що такі привілеї не особливо приваблять місцеве населення, до того ж із офіційно-встановленим курсом. Тому відповідно до наказу Бермондт-Авалова в оголошенні були зазначені наступні міри покарання за порушення правил обігу грошових знаків:

  •  — Особи, що відмовилися приймати грошові знаки Західної добровольчої армії (або приймають їх по нижчому курсу) — каратимуться грошовим штрафом до 1000 царських рублів, або терміном ув'язнення до 6 місяців, або будуть покарані обома способами водночас;
  •  — Особи, яких спіймали на злісному агітуванні проти знаків Західної Добровольчої армії, будуть покарані військовим судом[2].

Зі змісту наказу та оголошення помітно, що передбачався одночасний випуск всіх купюр серії. Разом з тим ці купюри по фінансово-емісійним і художньо-орнаментальним параметрам чітко поділяються на 2 групи: перша група — грошові знаки номіналом в 1, 5 і 10 марок, друга група — грошовий знак вищого номіналу в 50 марок.[3].


Банкноти[ред.ред. код]

Див. також Мітавська марка та Мітавський рубль

Гроші Західної армії, хоча і були віддруковані на білому папері без водяних знаків, але всі вони мають чудове орнаментально-художнє оформлення. На всіх банкнотах проставлені ​​серія та номер, а на деяких екземплярах виконано рельєфне тиснення — конгрев.

На оформлення випущених грошових знаків сильно вплинув військово-політичні час, що склався у Латвії в період утворенння Західної армії та Західно-російського уряду та більшовицького тиску з боку нового уряду Росії. На малюнках грошових знаків поєднані монархічна та релігійна символіки царської Росії з почесним військовим орденом Німеччини — «Залізним хрестом». На всіх грошових знаках зображений герб царської Росії — двохголовий орел з усіма дореволюційними регаліями. Надписи на грошових знаках надруковані на аверсі російською та реверсі німецькою мовами майже ідентичні за змістом[4].

Марка Західної добровольчої армії. м. Мітава, Латвія.
Номінал Рік Зображення Розмір Матеріал Підписи Серії
1 марка 10.10.1919 1 марка, 1919, ЗДА.png 100х70 Папір, бавовняне волокно Командувач Західною Добровольчої Армією: Полковник Павло Рафаїлович Бермондт-Авалов; Начальник Відділу Державного Господарства при Армії: Борис Олександрович Енгельгардт Б, В, Г, Д, З, Л, П, С, Ф, Х, Ц; Y, Z, U
5 марок 10.10.1919 5 марок, 1919, ЗДА.jpeg 120х85 Папір, бавовняне волокно Командувач Західною Добровольчої Армією: Полковник Павло Рафаїлович Бермондт-Авалов; Начальник Відділу Державного Господарства при Армії: Борис Олександрович Енгельгардт Б, В, Г, Д, З, Л, П, С, Ф, Х, Ц; Y, Z, U
10 марок 10.10.1919 10 марок, 1919, ЗДА.jpg Папір, бавовняне волокно Командувач Західною Добровольчої Армією: Полковник Павло Рафаїлович Бермондт-Авалов; Начальник Відділу Державного Господарства при Армії: Борис Олександрович Енгельгардт Б, В, Г, Д, З, Л, П, С, Ф, Х, Ц; Y, Z, U
50 марок 10.10.1919 50 марок, 1919, ЗДА.jpeg 145х92 Папір, бавовняне волокно Командувач Західною Добровольчої Армією: Полковник Павло Рафаїлович Бермондт-Авалов; Начальник Відділу Державного Господарства при Армії: Борис Олександрович Енгельгардт Б, В, Г, Д, З, Л, П, С, Ф, Х, Ц; Y, Z, U


Література[ред.ред. код]

  • Cuhaj, George S., ред. (2010). Standard Catalog of World Paper Money General Issues (1368—1960) (вид. 13). Krause. ISBN 978-1-4402-1293-2.
  • K. Ducmane, A. Ozoliņa. Naudas laiki Latvijā. No mārkas un vērdiņa līdz latam un eiro. Rīga: 2013. — 128 lpp.
  • Р. Ніколаєв, Гроші білої гвардії. Видавництво «Мініатюра», Санкт-Петербург. 1993. ISBN 5-86761·003-9
  • П. Р. Бермондт-Авалов. Боротьба з більшовизмом. Гамбург. 1925

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]