Марка (грошова одиниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Марка (лат. Marca, Marcha, Marha, Marcus) — грошова одиниця та одиниця розрахунку в багатьох країнах Європи. Свою назву отримала від вагової марки, яка слугувала еталоном для виготовлення монет. Термін МАРКА походить від злиття трьох німецько-тевтонських діалектів на основі класичної латинської мови — Marca, Marcha, Marha, Marcus і вперше з'являється в термінології в ІХ столітті[1]. Дослівно українською мовою означає як ЗНАК. На початку свого існування марка слугувала мірою ваги і відповідала 8 унціям, проте протягом середньовіччя курс змінювався залежно від регіону[2].

Станом на 2017 рік в обігу знаходиться конвертована марка Боснії і Герцеговини

Історія[ред.ред. код]

Середні віки. Новий час[ред.ред. код]

Англія та Шотландія[ред.ред. код]

Шотландія, Мерк 1577 року, Яків VI

В Англії марка (англ. mark) ніколи не карбувалась як монета, однак активно використовувалась як грошова розрахункова одиниця. Вперше марка з'явилась в Англії у X столітті та мала, ймовірно, данське походження. У той час вона була еквівалентною 100 пенсам. Після нормандського завоювання 1 марка стала відповідати ⅔ фунти стерлінгів, тобто дорівнювали 13 шилінгам й 4 пенсам. В Шотландії марка (шотл. merk) як грошова й вагова одиниця була запозичена з Англії. В обігу в XVI—XVII століттях, окрім інших грошових одиниць, в Шотландії знаходилась срібна монета Мерк[3].


Німеччина[ред.ред. код]

У північній Німеччині (передусім, в Гамбургу) й Данії марка (нім. mark) використовувалась і як розрахункова грошова одиниця, і як монета, що відповідала 16 шилінгам. У 1871 році, після об'єднання Німеччини та уніфікації її грошової системи, марку було прийнято як офіційну грошову одиницю Німецької імперії.

Сундіш-марка — розрахункова одиниця для монет, які були виготовлених у Вільному Ганзейському місті Штральзунді з 1319 року. З введенням у 1359 році любекської марки на землях Померанії сундіш-марка поступово вийшла із обігу[4].

Курант-марка — загальна одиниця рахунку по відношенню до срібних грошей, яка була основною в північних землях ганзенських міст та в сусідніх державах до введення Золотого стандарту у 1871 році[5].

Державна марка — загальна назва срібних монет Любека, Гамбурга, Вісмара та Люнебурга, яка була прийнята за рішенням союзу Вільних Ганзейських міст від 29 грудня 1502 року. У 1566 році державну марку закріпили більш вагомою валютою союзу — талером[6].

Любецька марка — з 1502 року грошова одиниця Ганзейського міста Любека. Останні марки Любека карбувалися у 1914 році[7].


Гамбурзька марка — грошова одиниця Вільного Ганзейського міста Гамбург, яка бере свій початок карбування з 1325 року. До монетних реформ 1871-1873 років еталоном для визначення ваги, чи вмісту щирого срібла слугували вагова, курант- та любекська марки. У 1921-1924 році в період гіперінфляції виготовлялися останні металеві та паперові власні марки Гамбурга у вигляді токенів та нотгельдів[8].

Банківська марка — обчислювальний термін, який використовувався банкірами Гамбурга у своїх записах у співвідношенні до різних валют та дорогоцінних металів після заснування Гамбурзького депозитного банку в 1619 році. Термін Банківська марка використовувався банком до самого його закриття в 1875 році[9].

Аахенська маркарозрахункова, а згодом грошова одиниця міста Аахена, яка карбувалася з 1615 по 1754 роки. У 1920-1923 роках під час гіперінфляції в Аахені виготовлялися металеві та паперові марки-нотгельди[10].

Шлезвіг-Гольштейн-Готторпська маркагрошова одиниця Шлейзвіг-Гольштейн-Готторпського герцогства, яка карбувалася лише 1 рік у 1681 році для розрахунків з Данією для виплати компенсації за користування володіннями[11]

Бремен-Фердінська маркагрошова одиниця Бремен-Фердінського герцогства, яка карбувалася у 1611-1617 роках Йоганом Фредеріком (1596-1634) та після закінчення Тридцятирічної війни під Шведським управлінням з 1660. Остання марка була викарбувана в 1675 році.[12] .


Ольденбурзька маркагрошова одиниця Великого герцогства Ольденбурга яка карбувалася за часів герцога Антона Ґюнтера (1603-1667) та після об'єднання Німеччини в 1874-1914 роках. Останні марки Ольденбургу виготовлялися у вигляді нотгельдів у 1917-1921 роках[13].

Скандинавія[ред.ред. код]

Королівство Швеція, 16 марок, 1607 (Період карбування 1607—1608, 1610—1611 роки) року. Золото (0.9790). Вага 4,9557 г.

Данська марка — давня грошова одиниця Королівства Данії, яка почала карбуватися з 1529 року. З 1 січня 1875 року данську марку змінила данська крона[14].

Шведська марка — грошова одиниця Шведського королівства, яка карбувалася в період з 1536 по 1755 рік. З 1620 року в державі діяла біметалева монетна система, за якою обігові монети були відповідними за вартістю водночас до мідної та срібної вагових одиниць. 1776 року була проведена грошова реформа, згідно з якою шведська валюта стала підпорядковувалась єдиній ваговій одиниці — срібній марці. З обігу була остаточно вилучена обігова марка та деякі інші дрібні монети[15].

Норвезька марка — давня грошова одиниця королівства Норвегія, яка карбувалася під управлінням королівства Данія в період з 1523 по 1788 роки[16].

Латвія[ред.ред. код]

1 марка, 1573 року. Лівонія

Ризька марка — грошова одиниця міста Риги, яка карбувалася недовгий період Ризьким архієпископством, Лівонським орденом та Вільним містом Рига в середині XVI століття[17].

Лівонська марка — грошова одиниця Лівонії яка карбувалася недовгий період в 60-70-ті роки XVI століття, та на початку XVIII століття. З 1582 року, після закінчення Лівонської війни для Лівонського герцогства карбували монети за грошовою системою Речі Посполитої, яка зберігалася довгий час і після отримання статусу Шведського домініону. У 1705 році на шведських монетах зразка 1660-1690-х років пуансоном надкарбовувалася монограма шведського короля Карла ХІІ — монети слугували для розрахунків з військами у Лівонії[18].


Новітній час[ред.ред. код]

5 марок, 1894 (А), Ag, Ново-Гвінейська Компанія

Німецька імперія[ред.ред. код]

Срібні та золоті марки Німецької імперії почали карбуватися після об'єднання німецьких земель в єдину державу — Німецьку імперію. При цьому кожен володар невеликих німецьких держав, що увійшли до складу імперії, залишав за собою свій титул і номінальну владу[19].

Фінляндія[ред.ред. код]

Фінляндська марка — грошова одиниця Фінляндії у 1860-2002 роках. У 2002 році фінляндську марку замінили на Євро[20].


Німецька Нова Гвінея[ред.ред. код]

Марка Нової Гвінеї — грошова одиниця Нової Гвінеї, яка знахолася в обігу під час колонізації Німецькою імперією 1884—1915 роках[21].

Період Першої Світової війни[ред.ред. код]

Європа[ред.ред. код]

Обер-ост, 100 марок, 1918 рік

Німецька ост-марка — грошова одиниця введена в обіг німецькою окупаційною владою 4 квітня 1918 року для підконтрольованих східних територій: Гродно, Ковеля, Курляндії, Сувалки та Вільнюсу. Пізніше неофіційно марка використовувалась і в Естонії[22].

Марка Західної добровольчої армії — тимчасові розмінні знаки добровольчої армії генерала Бермондт-Авалова, що знаходилися обігу з 24 жовтня 1919 року в місті Мітава, Латвія[23].

Мітавська марка — грошові знаки, або боргові розписки Мітавського органу міського самоврядування, які ввелися в обіг 12 серпня 1915 року[24].

Мемельська та Хайдекрузька марки — грошові знаки (нотгельди) Мемельського краю, які були введені в обіг Мемельським торговим домом в 1922 році з дозволу ради послів Антанти. До цього часу, в 1917-1921 роках, на території Мемельського краю в обігу знаходилась Хайдекрузька марка[25][26].

Колонії Німеччини в Африці[ред.ред. код]

Камерун, 50 марок зразка 1914 року, цупкий картон

Марка Камеруну — грошова одиниця Німецької Західноафриканської колонії Камерун, яка перебувала в обігу з 1914 року. В 1920 році марка була вилученою повністю з обігу[27].

Марка Німецької Південно-Західної Африки — грошові знаки, які виготовлялися адміністрацією Німецької Південно-Західною Африкою та Віндгукською Торговою Компанією[28].


Марка Південно-Західної Африки — грошові знаки (товарні купони, нім. Gutschein), які виготовлялися після колонізації Німецькою імперією Південно-Західної Африки в період з 1916 по 1918 роки. Пізніше купони витіснив з обігу південноафриканський фунт[29].

Республіки[ред.ред. код]

Естонія, 5 марок, 1922 рік

Естонська марка — грошова одиниця Естонської республіки, яка карбувалася з 1918 по 1928 роки[30].

Литовська марка — грошова одиниця Литви, що знаходилася в обігу з 26 лютого 1919 до 2 жовтня 1922 років. У 1922 році литовську марку замінили на лит[31].

Гіперінфляція[ред.ред. код]

10 пфеннігів, 1920, цинк, Данциг

Польська марка — грошова одиниця Польщі в 19171924 роках, яку замінив злотий[32].

Данцигська паперова марка — грошова одиниця місцевого органу самоурядування міста Данциг, а з 1920 року Вільного міста Данциг. Була введена в обіг в 1914 році в часи нестачі грошей завдяки гіперінфляції під час та після Першої світової війни[33].

Паперова марка — Неофіційна назва грошової одиниці Веймарської республіки періоду гіперінфляції з 1919-1923 років[34].

Довоєнний та повоєнний періоди[ред.ред. код]

Окупаційні 50 рейсмарок, 1942 рік

Рентна марка — грошова одиниця Веймарської республіки з'явилася в обігу з 15 жовтня 1923 року. Вилучена з обігу в 1948 році[35].


Райхсмарка — грошова одиниця Німецького рейху та Союзних окупаційних зон в Німеччині протягом 1924–1948 років[36].

Окупаційна рейхсмарка — квитки і монети рейховських кредитних кас (нім. Reichskreditkassen), що випускалися Третім рейхом для окупованих територій в 1940—1945 роках.


Марка лодзинського гетто — грошові знаки, які виконували роль бонів-токенів у Лодзинському гетто в період 1940—1944 роках[37].

Післявоєнний період[ред.ред. код]

2 марки ФРН, 1951 рік

Марка Союзного військового командування — грошові знаки, які виготовлялися союзним військовим урядом окупаційних територій (англ. Allied Military Government for Occupied Territories абрівіатура AMGOT), для військовців, що перебували у Тризонії та в зоні радянської окупації після таємної операції з кодовою назвою «Wild Dog» у 1944 році[38].

Марка НДР — грошова одиниця Німецької Демократичної Республіки. Була внутрішньою неконвертованою валютою. Ввезення та вивезення за межі країни заборонялося і каралося штрафом[39].

Марка ФРН — грошова одиниця німецьких держав починаючи з XVI століття. Вільноконвертована валюта Федеративної республіки Німеччина до введення євро в 2002 році[40].


Намібійська марка, як і Калахар — не введена в обіг намібійська валюта, яка повинна була замінити південноафриканський ранд[41].

Обігова марка[ред.ред. код]

1 контрамарка, 1998, Боснія та Герцеговина

1 січня 1999 року марка ФРН була замінена на євро. Марка обмінювалася за курсом 1,95583 марки за 1 євро. В цьому ж році, був встановлений курс обміну і для фінляндської марки: 5,94573 фінських марок дорівнювали 1 євро. З 2002 року євро стало повноцінної валютою для цих країн, які є законним платіжним засобом на всій території єврозони.

Єдина валюта в марках, яка залишилася в обігу — це конвертована марка Боснії і Герцеговини з 1995 року. Із заміною німецької марки на євро конвертована марка прив'язана до євро у співвідношенні 1.95583 марки до 1 євро[42].

Примітки[ред.ред. код]

  1. John Simpson, Edmund Weiner. Oxford English Dictionary. 1989. P. 21,730. ISBN 978-0-19-861186-8
  2. See Charles du Fresne, sieur du Cange, Gloss. med. et infim. Lat., s.v. Marca for a full list.
  3. Scots Money (en). Шотландські монети. 
  4. Sundische Mark (de). Сундіш марка. 
  5. Kurantmark (de). Курант-марк. 
  6. Staatsmark (de). Державна марка. 
  7. Lübeck Muenzverein (de). Любекська монетна система. 
  8. Muenze Hamburg (de). Гамбургський монетний двір. 
  9. Mark Banco (de). Що нас вчить історія: Банківська марка. 
  10. Aachener Münzen (de). Аахенські монети. Марка. 
  11. Dieter Lohmeier Kleiner Staat ganz groß – Schleswig-Holstein-Gottorf. — Boyens : Heide, 1997. — ISBN 3-8042-0793-6.
  12. Dannenberg, Hans-Eckhard and Heinz-Joachim Schulze (eds.) (1995–2008). Geschichte des Landes zwischen Elbe und Weser (вид. 3 vol., vol. 1 Vor- und Frühgeschichte (1995), vol. 2 Mittelalter (einschl. Kunstgeschichte) (1995), vol. 3 Neuzeit (2008), (Schriftenreihe des Landschaftsverbandes der ehem. Herzogtümer Bremen und Verden; vol. 7)). Stade: Landschaftsverband der ehem. Herzogtümer Bremen und Verden. ISBN (vol. 1) ISBN 978-3-9801919-7-5, (vol. 2) ISBN 978-3-9801919-8-2, (vol. 3) ISBN 978-3-9801919-9-9. 
  13. Cuhaj G.S. Standard Catalog of World Coins 1601—1700 (4-ed.). — Krause Publications, 2008. — С. 669-672. — ISBN 978-0-89689-708-3.
  14. Denmark (da). Історія Королівства Данія. 
  15. NORDISK FAMILJEBOK (sv). Енциклопедія Скандинавської спадщини. 
  16. Norge Marсk (no). Норвезька марка. 
  17. The Free City of Riga (1561-1581) (lv). Вільне місто Рига (1561-1581). 
  18. Livonia Coins (lv). Середньовічні лівонські монети. 
  19. Holtferich C.-L. (1990). The monetary unification process in nineteenth-century Germany: relevance and lessons for Europe today. Cambridge (en). The monetary unification process in nineteenth-century Germany: relevance and lessons for Europe today. 
  20. Historia Lliset Rahat (fi). Історичні фінляндські банкноти і монети. Банку Фінляндії. 
  21. Coin and Banknote Collection Special Pieces (en). Bundesbank. Монети та банкноти Нової Гвінеї. 
  22. Regional-Occupation оf Lithuania WWI (en). Окупація Литви у Першу Світову війну. 
  23. П. Р. Бермондт-Авалов. (1925). Im-Kampf-gegen-den-Bolschewismus. Гамбург (de). Боротьба з більшовизмом. 
  24. Krause Publications (en). Сoins. Papermoney. 
  25. Memel Mark (en). Каталог банкнот. Мемель. 
  26. Heydekrug Mark (en). Марка Хейдекруга. 
  27. Каталог банкнот Німецького Камеруну. 1914 рік (uk). Каталог банкнот Німецького Камеруну. 1914 рік. 
  28. World_Paper_Money (uk). Каталог банкнот 1914 року. 
  29. World_Paper_Money (uk). Каталог банкнот 1915-1918 року. 
  30. Eesti history (en). Історія Естонії. 
  31. Lito-atsiradimo-istorija (lt). Історія Литви. 
  32. Marka polska (pl). Марка польська. 
  33. 10 пфеннігів Данцигу першого випуску (pl). 10 пфеннігів Данцигу першого випуску. 
  34. Німеччина після Першої світової війни: розвиток та відновлення (ua). Німеччина після Першої світової війни: розвиток та відновлення. 
  35. Економічний ренесанс 1924 - 1929 (uk). Економічний ренесанс 1924 - 1929. 
  36. Reichsmark (en). Райхсмарка. 
  37. lodzіghetto (de). Лодзинське гетто. 
  38. Окупаційні банкноти (en). Окупаційні банкноти. 
  39. DDR-B (de). Галерея банкнот Німецької Демократичної Республіки. 
  40. Німецька марка ФРГ 1948 року. Історія та галерея банкнот (en). Німецька марка ФРГ 1948 року. Історія та галерея банкнот. 
  41. Amptelike webwerf van die Bank of Namibia (en). Банк Намібії. 
  42. Центральний банк Боснії і Герцеґовини (bs, hr, sr, en). Центральний банк Боснії і Герцеґовини.