Маркграфський Андрій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маркграфський Андрій Миколайович
Ім'я при народженні рос. Андрей Николаевич Маркграфский
Народився 17 серпня 1849(1849-08-17)
Помер 2 серпня 1905(1905-08-02) (55 років)
Отвоцьк, Отвоцький повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща
·вогнепальне поранення і політичне вбивство
Поховання Православний цвинтар у Варшаві
Країна  Російська імперія
Привіслінський край
Діяльність автор(ка)
Alma mater Петровський Полтавський кадетський корпус і Павловське військове училище
Знання мов російська
Військове звання генерал-майор і генерал
Нагороди
Орден Святого Володимира

Андрій Миколайович Маркграфскій (17 (29) серпня 1849 року — 20 липня (2 серпня) 1906 року, Отвоцк) — російський жандармський генерал.

Біографія[ред. | ред. код]

Походить з дворян Полтавської губернії. Виховувався в Петровській Полтавської військової гімназії. На службу вступив 17 серпня 1867 року юнкером в 1-ше військове Павлівське училище, з 4 листопада 1868 портупей-юнкер. Закінчив училище за 1-м розрядом, 12 червня 1869 випущений підпоручиком в Пензенський 121-й піхотний полк. Поручик (28 червня 1871 року), штабс-капітан (01 липня 1875 року).

14 липня 1878 року переведений в чині поручика гвардії в лейб-гвардії резервний піхотний полк; 5 листопада 1878 переведений в лейб-гвардії Литовський полк. З 13 січня по 13 червня 1881 року перебував у відрядженні в Петербурзі в розпорядженні Головного штабу для користування джерелами архіву Головного штабу з метою складання історії Литовського полку.

Перейшов на службу в Окремий корпус жандармів з перейменуванням в штабс-капітани армії (19 листопада 1884 року) і призначенням на посаду старшого ад'ютанта управління Варшавського жандармського округу. Ротмістр (24 березня 1885 року, за відмінну службу). З 1 червня 1890 року правитель справ при тому ж управлінні. Підполковник (26 лютого 1892 року, за відміну службу), полковник (14 травня 1896 року, за відмінну службу).

9 лютого 1897 року призначений начальником канцелярії помічника Варшавського генерал-губернатора по поліцейської частини. В серпні 1897 року Микола II під час відвідування Варшави подарував Маркграфскому золотий портсигар з сапфіром і з зображенням Державного герба, прикрашеного діамантами.

Під час революції 1905—1907 років став жертвою терористів. 20 липня 1906 року генерал з дружиною, шестирічним сином і трирічної дочкою прибув на поїзді з Варшави в Отвоцьк, звідки в екіпажі відправився на свою віллу, розташовану в півверсти від станції. По дорозі потрапив в засідку, опинившись під вогнем десяти невідомих бойовиків. Дві кулі потрапили генералу в голову, і він помер на місці. Поранений син був доставлений на віллу, де незабаром помер.

Андрій Маркграфскій разом з сином Миколою поховані на Варшавському православному цвинтарі .

Родина[ред. | ред. код]

Дружина: Ганна Семенівна Плетньова, дочка священика

діти:

  • Микола (пом. В липні 1906 року)
  • дочка

Нагороди[ред. | ред. код]

Іноземні[ред. | ред. код]

Творчість[ред. | ред. код]

  • Історія Лейб-гвардії Литовського полку. — Варшава, 1887
  • Збірник статей по Польському питання. Вип. перший. — Варшава, 1895

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Маркграфский Андрей Николаевич. Краткая библиографическая справка. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 26 квітня 2020.
  • Маркграфский, Андрей Николаевич. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
  • Правительственное сообщение от 24 августа 1906 г. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2020.