Маркермер

Маркермер
Назва на честь:	Маркен
52°34′00″ пн. ш. 5°13′00″ сх. д.
Розташування
Країна	Нідерланди
Регіон	Нідерланди
Геологічні дані
Тип	штучне озероd
Частина від	IJsselmeergebiedd
Природоох. тер-я	Ніу Ланд (національний парк)
Розміри
Площа поверхні	700 км²
Висота	−4 м
Глибина макс.	4 м
Вода
Басейн
Вливаються	Hoge Vaartd
Витікають	Нордзее-канал
Країни басейну	Нідерланди
Інше
Geonames	7869931
Маркермер (Нідерланди)
Маркермер у Вікісховищі

Маркермер (нід. Markermeer) — озеро в Нідерландах, частина колишнього затоки Зейдерзее. Розташоване між провінціями Північна Голландія і Флеволанд, відокремлена від північного озера Ейсселмер дамбою Гаутрібдейк. Площа озера 700 км², глибина становить близько 3 м.

Назва озера походить від невеликого острова, нині півострова Маркен, розташованого у південно-західній частині озера. Півострів відгороджує від озера затоку Гаувзе. У північно-західній частині озера у міста Горн розташована затока Горнс-Гоп. Південно-західна частина озера має називу Еймер — раніше в тому місці в Зейдерзее впадала річка Ей.

У рамках проекту «Зейдерзее» після будівництва дамби Афслейтдейк, що перетворила затоку Північного моря в прісноводне озеро, почалося активне осушення земель. У тому числі на місці Маркермер планувалося створити польдер Маркервард. Але після завершення будівництва дамби Гаутрібдейк в 1976 році з'явилися питання про фінансову раціональності осушення озера, і в 1980-х роках роботи були зупинені на невизначений термін. З тих пір озеро має власну екологічну та рекреаційну цінність — Маркермер використовують як прісноводне водосховище, що згладжує коливання води в періоди високої води і посух. У посуху 2003 року воду з Маркермер використовували для підтримки рівня води в каналах Амстердама.

Посилання

• Markermeer. www.rijkswaterstaat.nl (нід.). Процитовано 5 грудня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
• Rapport 'Een ander IJsselmeer' (PDF). www.verkeerenwaterstaat.nl (нід.). Архів (PDF) оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 5 грудня 2019.