Марковська волость (Богучарський повіт)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Марковська волость | ||||
| Центр | Марковка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 22 157 (1880) | |||
| Населення | 7291 осіб (1880) | |||
| Густота | 30.1 осіб / км² | |||
Марковська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Богучарського повіту Воронізької губернії з центром у слободі Марковка.
Станом на 1880 рік складалася 7 поселень, 5 сільських громад. Населення — 7291 особа (3621 чоловічої статі та 3670 — жіночої), 972 дворових господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 22009 | 14400 |
| Приватної власності | — | — |
| Іншої власності | 148 | 78 |
| Загалом | 22157 | 14478 |
Поселення волості на 1880 рік[2]:
- Марковка (Ад'ютантова) — колишня державна слобода при річці Богучар за 60 верст від повітового міста, 3689 осіб, 516 дворів,православна церква, поштова станція, лавка, 63 вітряних млини.
- Бугаївка — колишня державна слобода при річці Вшива, 1517 осіб, 198 дворів, православна церква, 2 лавки, 16 вітряних млинів.
- Пасюков — колишній державний хутір, 525 осіб, 68 дворів.
- Попасний — колишній державний хутір, 687 осіб, 88 дворів, 10 вітряних млинів.
- Хрещатий — колишній державний хутір, 662 особи, 82 двори, 13 вітряних млинів.
За даними 1900 року у волості налічувалось 7 поселень, 7 сільських громад із переважно українським населенням, 10 сільських товариств, 31 будівля й установа, 1098 дворових господарств, населення становило 7943 особи (3993 чоловічої статі та 3950 — жіночої)[3].
1915 року волосним урядником був Стефан Григорович Гогін, старшиною — Михайло Лазарович Татарков, волосним писарем — Олексій Михайлович Давидов[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 170-171.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 185.
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5106-5112)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.117-118)
Джерела[ред. | ред. код]
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.png)