Марков Сергій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марков Сергій Олександрович
Sergey Markov, February 2012.jpg
Народився 18 квітня 1958(1958-04-18) (57 років)
Дубна, РРФСР
Громадянство Росія
Проживання Москва, Росія Росія
Діяльність політолог
Партія Єдина Росія

Сергі́й Олекса́ндрович Ма́рков (рос. Сергей Александрович Марков); (*18 квітня 1958, Дубна, Московська область) — російський політик, політолог і дипломат, депутат Державної думи Росії, член Суспільної Палати РФ, довірена особа президента В. В. Путіна, професор МДУ ти МДІМВ МЗС РФ, член Ради по зовнішній та оборонній політиці Росії (СВОП), співголова Ради по національній стратегії, член партії Єдина Росія. У 2009 році був призначений до Комісії з протидії спробам фальсифікації історії (скасована в 2012). В Україні висловлювання та дії Маркова піддавалися критиці різними політиками, СБУ оголосило його персоною нон-грата в Україні.

Біографія[ред.ред. код]

Сергій Марков народився 18 квітня 1958 року у підмосковному місті Дубна. Військову службу проходив у 1977-1980 рр. у прикордонних військах КДБ СРСР. У 1986 році закінчив філософський факультет Моськовського державного університету, спеціалізувався на кафедрі наукового комунізму. По закінченні університету працював викладачем суспільних наук у Дубненській філії Московського інституту радіотехніки, електроніки і автоматики. Лише через три роки, у 1989 р. вже пішов на підвищення, отримав посаду асистента, старшого викладача, доцента філософського факультета МДУ.

У 1992 році став співпрацівником Московського Центра Карнегі, працював керівником внутриполітичних програм Моськовського Центра Карнегі. У 1997 р. працював директором Інституту політичних дослідів, в тому ж році став доцентом відділення політології філософського факультета МДУ.

У 2004 році був одим з політтехнологів у передвиборній команді Віктора Януковича на президентських виборах. Після поразки Януковича, у 2005 р. брав участь у діяльності прокремлівського молодіжного руху «Наші» — разом з іншими політтехнологами читав лекції учасникам руху. Пізніше того ж року був обраний членом Громадської палати РФ, а у 2007 року став депутатом Державної думи Росії від Єдиної Росії.

Персона нон грата[ред.ред. код]

Під час виборів президента України 2004-2005 та Помаранчевої революції приїздив до України на чолі великої бригади російських політологів, яка за допомогою «політтехнологій» намагалася керувати виборами та маніпулювати ними, з ціллю просунуння на посаду українського президента одного з кандидатів — Віктора Януковича. Після обрання Віктора Ющенка президентом України неоднаразово виступав з публичною оціночною критикою його діяльності та внутрішньої політики, також не раз критикував конкретні дії українського уряду, які ніяк не стосуються Росії.

У 2006-2008 роках активно втручався у політичне життя в декількох пострадянських країнах. Так, у 2007 році, на пресконференції Марков визнав, що один з його помічників був організатором кібератак на державні установи Естонії, що призвело до проголошення його персоною нон грата у Естонії. Марков також активно втручався у події в Україні,

Сергій Марков також вважав фальсифікацією позицію України щодо Голодомору та діяльності УПА. У 2008 році разом з деякими депутатами Верховної Ради намагався провести демонстрацію у Києві скандального російського фільму «08.08.08. Війна в прямому ефірі» про війну у Грузії. 4 вересня 2008 року Сергія Маркова не пустили на територію України, за постановою СБУ його було проглошено персоною нон грата.

Джерела[ред.ред. код]


прапор Росії Це незавершена стаття про Росію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.