Марко Борріелло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Марко Борріелло
Marco Borriello.jpg
Особові дані
Народження 18 червня 1982(1982-06-18) (37 років)
  Неаполь, Італія
Зріст 185
Вага 80
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Кальярі»
Номер 22
Юнацькі клуби
1996–1999
1999–2001
Італія «Мілан»
Італія «Тревізо»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2001–2002 Італія «Тревізо» 27 (10)
2001   Італія «Трієстина» 9 (1)
2002–2007 Італія «Мілан» 16 (1)
2003   Італія «Емполі» 12 (1)
2004–2005   Італія «Реджина» 30 (2)
2005–2006   Італія «Сампдорія» 11 (2)
2006   Італія «Тревізо» 20 (5)
2007–2008 Італія «Дженоа» 35 (19)
2008–2010 Італія «Мілан» 37 (15)
2010–2015 Італія «Рома» 43 (11)
2011–2012   Італія «Ювентус» 13 (2)
2012–2013   Італія «Дженоа» 28 (12)
2014   Англія «Вест Гем Юнайтед» 2 (0)
2015 Італія «Дженоа» 8 (0)
2015–2016 Італія «Карпі» 12 (4)
2016 Італія «Аталанта» 15 (4)
2016– Італія «Кальярі» 20 (10)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2001–2002 Італія Італія U-20 3 (1)
2002–2003 Італія Італія U-21 12 (6)
2008–2011 Італія Італія 7 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 3 лютого 2017.

Ма́рко Борріе́лло (італ. Marco Borriello, нар. 18 червня 1982, Неаполь) — італійський футболіст, нападник клубу «Рома».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець юнацьких команд футбольного клубу «Мілан», до системи якого прийшов 14-річним юнаком і на контракті з яким перебував понад десять років, до 2007. Попри декілька спроб закріпитися у головній команді «россонері» стати гравцем основного складу міланської команди Борріелло за великим рахунком не вдалося. Значну частину цього періоду своєї кар'єри провів в орендах в інших італійських клубах.

Уперше молодий нападник був відданий в оренду ще 1999 року, до клубу «Тревізо», де грав за молодіжну команду. Згодом, протягом 2001—2006 року, були також «Трієстина», «Емполі», «Реджина», «Сампдорія». З усіх цих клубів орендований в «Мілана» гравець зміг стати дійсно гравцем основного складу лише в «Реджині», кольори якої захищав в сезоні 2004–05. Провів за команду цього клубу 30 матчів, в яких лише двічі зміг відзначитися забитими голами. За рідний клуб, «Мілан», на контракті з яким гравець перебував протягом усього цього часу, за 2001—2007 роки було проведено лише 16 ігор чемпіонату.

Влітку 2007 року частину прав на гравця викупив клуб «Дженоа», який щойно повернувся до Серії A і намагався посилити склад аби закріпитися в елітному дивізіоні. Саме у «Дженоа» Борріелло уперше став стабільно відзначатися забитими м'ячами — в сезоні 2007–08 його здобуток склав 19 голів в 35 іграх першості.

Такою високою результативністю привернув увагу представників тренерського штабу «Мілана», який шукав заміну форварду Альберто Джилардіно. У травні 2008 міланський клуб повернув свого вихованця. Протягом свого першого сезону після повернення до «Мілана» Борріелло отримував небагато ігрового часу, провівши у чемпіонаті лише 7 ігор. Однак вже в сезоні 2009–10 тренери «россонері» почали активніше використовувати цього форварда, він відіграв в Серії A 29 матчів, забивши 14 голів.

Провівши за «Мілан» лише першу гру сезону 2010–11 у серпні 2010 перейшов до «Роми» на умовах оренди із забов'язанням подальшого викупу. Наразі встиг відіграти за «вовків» 41 матч в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Протягом 2001–2003 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 15 офіційних матчах, забив 7 голів.

2008 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Наразі провів у формі головної команди країни 7 матчів.

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 2008 року в Австрії та Швейцарії, в матчах якого, втім, на поле жодного разу не з'являвся.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2000-01 Італія «Тревізо» B 0 0 - - - - - - 0 0
2001 Італія «Трієстина» C2 9+4[1] 1+1 - - - - - - 13 2
2001–02 Італія «Тревізо» C1 27+2[1] 10+0 - - - - - - 29 10
2002-03 Італія «Мілан» A 3 0 КІ 2 1 ЛЧ 1 0 6 1
2003 Італія «Емполі» A 12 1 - - - - - - 12 1
2003–04 Італія «Мілан» A 4 0 КІ 6 0 ЛЧ 1 0 11 0
2004–05 Італія «Реджина» A 30 2 - - - - - - 30 2
2005-06 Італія «Сампдорія» A 11 2 КІ 1 0 КУЄФА 2 0 14 2
2006 Італія «Тревізо» A 20 5 - - - - - - 20 5
Усього за «Тревізо» 47+2 15+0 - - - - 49 15
2006–07 Італія «Мілан» A 9 1 КІ 2 2 ЛЧ 3 0 14 3
2007–08 Італія «Дженоа» A 35 19 КІ 2 0 - - - 37 19
2008–09 Італія «Мілан» A 7 1 - - - КУЄФА 1 1 8 2
2009–10 A 29 14 КІ 1 0 ЛЧ 5 1 35 15
2010 A 1 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 1 0
Усього за «Мілан» 53 16 11 3 11 2 75 21
2010–11 Італія «Рома» A 34 11 КІ 4 2 ЛЧ 8 4 46 17
2011–12 A 7 0 КІ 0 0 ЛЄ 1[2] 0 8 0
Усього за «Рому» 41 11 4 2 9 4 54 17
Усього за кар'єру 238+6 67+1 18 5 22 6 284 79

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
06/02/2008 Цюрих Італія Італія 3 – 1 Португалія Португалія товариський матч -
26/03/2008 Ельче Іспанія Іспанія 1 – 0 Італія Італія товариський матч -
30/05/2008 Флоренція Італія Італія 3 – 1 Бельгія Бельгія товариський матч -
03/03/2010 Монако Італія Італія 0 – 0 Камерун Камерун товариський матч -
10/08/2010 Лондон Італія Італія 0 – 1 Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар товариський матч -
08/10/2010 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2012 -
09/02/2011 Дортмунд Німеччина Німеччина 1 – 1 Італія Італія товариський матч -
Усього Матчів 7 Голів 0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Мілан»: 2003–04
«Ювентус»: 2011–12
«Мілан»: 2003
«Мілан»: 2006–07

Особисте життя[ред. | ред. код]

Має двох братів: старшого П'єрджорджіо (Piergiorgio) і молодшого Фабіо (Fabio).

З 2004 по 2008 рік Борріелло зустрічався з моделлю й акторкою Белен Родрігес[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Включаючи ігри плей-оф.
  2. На стадії плей-оф.
  3. Borriello: «Con Belen è tutto finito» (it). Corriere della Sera. 17 dicembre 2008. Процитовано 2013-10-15. 

Джерела[ред. | ред. код]