Марко Вешович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марко Вешович
Народився 1945[1][2][3]
Країна Flag of Yugoslavia (1992–2003); Flag of Serbia and Montenegro (2003–2006).svg Югославія[4]
Діяльність письменник
Alma mater Сараєвський університет і Белградський університет
Знання мов сербська[5]
Нагороди

Марко Вешович (*1945 р., босн., хорв., серб. і чорн. лат. Marko Vešović, серб. і чорн. кир. Марко Вешовић; с. Папе поблизу Бієло-Поля, Чорногорія) — чорногорський і боснійський письменник. Член хорватського ПЕН-клубу.

Закінчив гімназію у Бієло-Полі, філософський факультет Сараєвського університету, магістерський курс філологічного факультету Белградського університету. Працював учителем у гімназії, викладав у Сараєвському університеті. 2000 року захистив дисертацію на тему «Мова поезії Зоговича». Лауреат «Бранкової премії» Спілки письменників Воєводини. Живе і працює у Сараєві.

Твори[ред. | ред. код]

Поезія[ред. | ред. код]

  • Nedjelja (1970)
  • Osmatračnica (1974)
  • Sijermini sinovi (1979)
  • Kralj i olupina (1997)
  • Poljska konjica (2002, 2004)

Проза[ред. | ред. код]

  • Rodonačelnik (1982)
  • Četvrti genije (1989)
  • Smrt je majstor iz Srbije (1994, 2003)
  • Moj svijete izgubljeni (2000)
  • Bosanska priča (2003)
  • Markovi konaci (2005)

Есеїстика[ред. | ред. код]

  • Na ledu zapisano (1999)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]