Марко Джампаоло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Марко Джампаоло
Особисті дані
Народження 2 серпня 1967(1967-08-02) (56 років)
  Беллінцона, Швейцарія
Зріст 178 см
Вага 70 кг
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1986–1990 Італія «Джуліанова» 109 (0)
1990–1992 Італія «Губбіо» 43 (0)
1992–1993 Італія «Ліката» 34 (1)
1993–1995 Італія «Сіракуза» 49 (2)
1995–1996 Італія «Андрія» 36 (1)
1996–1997 Італія «Гуальдо» 18 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2000–2001 Італія «Пескара» (помічник)
2001–2002 Італія «Джуліанова» (помічник)
2002–2004 Італія «Тревізо» (помічник)
2004–2006 Італія «Асколі»
2006 Італія «Кальярі»
2007 Італія «Кальярі»
2008–2009 Італія «Сієна»
2010–2011 Італія «Катанія»
2011 Італія «Чезена»
2013 Італія «Брешія»
2014–2015 Італія «Кремонезе»
2015–2016 Італія «Емполі»
2016–2019 Італія «Сампдорія»
2019 Італія «Мілан»
2020–2021 Італія «Торіно»
2022– Італія «Сампдорія»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Марко Джампаоло (італ. Marco Giampaolo, нар. 2 серпня 1967, Беллінцона) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2022 року очолює тренерський штаб «Сампдорії».

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Народився у Швейцарії, в місті Беллінцона у родині італійця, що приїхав туди на роботу. У віці одного року родина повернулась до Італії у місто Джуліанова[1], де Марко і почав займатись футболом у місцевому однойменному клубі.

У дорослому футболі дебютував 1986 року виступами за команду клубу «Джуліанова», в якій провів чотири сезони, взявши участь у 109 матчах Серії С2. Більшість часу, проведеного у складі «Джуліанови», був основним гравцем команди і у сезоні 1987/88 виступав у команді разом зі своїм братом Федеріко[it].

Згодом з 1990 року грав у Серії С2 у складі команд клубів «Губбіо» та «Ліката», а у 1993—1995 роках грав за «Сіракузу» у Серії С1.

У сезоні 1995/96 грав у Серії Б за «Андрію», провівши у чемпіонаті 36 матчів, втім клуб зайняв 17 місце і не зберіг прописку у другому за рівнем дивізіоні країни.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Гуальдо», за який виступав протягом сезону 1996/97 у Серії С1.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця перейшов у «Пескару», де спочатку працював скаутом, а з 2000 по 2001 рік був асистентом головного тренера. Після цього на цій же посаді працював у клубах «Джуліанова» та «Тревізо».

2004 року став головним тренером команди «Асколі», втім через відсутність необхідної тренерської ліцензії формально був призначений помічником тренера Массімо Сілви[2]. З командою зайняв шосте місце у Серії Б і потрапив в плей-оф. Незважаючи на те, що клуб не пройшов цей відбір, через низку відмов виступати у вищому дивізіоні Італії «Асколі» таки потрапив в Серію A, а тандем Джампаоло—Сілва прожовжив роботу з командою. У лютому 2006 року Джампаоло був дискваліфікований на 2 місяці за те, що продовжив керувати «Асколі» без тренерської ліцензії[3].

Після відбуття дискваліфікації допоміг зберегти клуб в дивізіоні і перейшов в «Кальярі». У грудні 2006 року був відсторонений, а в лютому 2007 року вже відновлений на своїй посаді в «Кальярі». Врятувавши клуб від вильоту, був затверджений тренером і на наступний сезон, але знову був звільнений в листопаді 2007 року. Пізніше його знову запросили в «Кальярі», але ще раз повернутися в клуб він відмовився, заявивши що «гордість і гідність безцінні»[4].

У червні 2008 року очолив «Сієну», з якою у сезоні 2008/09 зайняв 14-те місце у Серії А, втім наступний сезон клуб розпочав значно гірше і 29 жовтня 2009 року покинув клуб, набравши лише 5 очок в 10 матчах[5].

У травні 2010 року змінив Синишу Михайловича на посаді тренера «Катанії»[6] і набрав з клубом 22 очки в 20 іграх, але після серії з трьох ігор, в яких команда заробила всього одне очко, Джампаоло був звільнений 18 січня 2011 року.

У червні 2011 року був запрошений керівництвом клубу «Чезени»[7], втім команда провела один з найгірших стартів і після дев'яти турів була останньою з 3 очками в турнірній таблиці. Після декількох днів протестів Джампаоло був звільнений 30 жовтня після поразки 0:2 проти «Парми»[8].

2 липня 2013 року очолив тренерський штаб команди Серії Б «Брешія»[9], але вже у вересні знову достроково був звільнений з клубу після програшу «Кротоне», конфлікту з уболівальникам і зникнення з клубу на кілька днів[10][11][12].

17 листопада 2014 року він був призначений новим тренером «Кремонезе» в Лега Про[13], в третьому за рівнем дивізіоні країни. Наприкінці сезону, закінчивши його на 8-му місці в чемпіонаті, він припинив контракт з клубом[14].

15 червня 2015 року він був призначений новим тренером «Емполі» з Серії А[15], який привів до десятого місця в таблиці за результатами сезону 2015/16 і 15 травня 2016 року вирішив покинути команду[16].

У липні 2016 року очолив тренерський штаб команди «Сампдорія»[17][18]. У першому сезоні Джампаоло привів команду до 10 місця у Серії А, здобувши з командою важливе досягнення — дві перемоги у двох матчах Ліхтарного дербі проти «Дженоа» за сезон, що сталося вперше в історії команди з сезону 1959/60[19][20]. У другому сезоні на посаді Джампаоло знову привів команду до 10 місця у чемпіонаті. І в сезоні 2018/19 тренеру не вдалося суттєво покращити результати «Сампдорії», яка фінішувала цього разу дев'ятою, після чого Джампаоло залишив команду[21].

А вже 19 червня 2019 року Марко очолив тренерський штаб «Мілана», з яким уклав дворічну тренерську угоду[22]. Проте робота спеціаліста з «россонері» була нетривалою — тренера звільнили вже 8 жовтня 2019 року. На той час команда встигла провести під його керівництвом лише сім матчів, в яких зазнали чотирьох поразок, здобувши лише три перемоги[23].

7 серпня 2020 року уклав дворічну тренерську угоду з «Торіно»[24]. 18 січня 2021 звільнений із посади тренера «Торіно».

19 січня 2022 року повернувся на тренерський штаб «Сампдорії».

Тренерська статистика[ред. | ред. код]

Станом на 18 січня 2021
Команда Країна З До Статистика
І В Н П  % В
«Брешія» Італія 2 липня 2013 24 вересня 2013 7 2 3 2 28,57
«Кремонезе» Італія 17 листопада 2014 14 червня 2015 27 10 9 8 37,04
«Емполі» Італія 15 червня 2015 30 червня 2016 39 12 10 17 30,77
«Сампдорія» Італія 4 липня 2016 15 червня 2019 123 49 26 48 39,84
«Мілан» Італія 1 липня 2019 8 жовтня 2019 7 3 0 4 42,86
«Торіно» Італія 7 серпня 2020 18 січня 2021 21 4 8 9 19,05
Разом


211 78 50 83 36,97

Особисте життя[ред. | ред. код]

Він є старшим братом іншого колишнього футболіста, а потім і тренера Федеріко Джампаоло[it][25].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 1 листопада 2018. 
  2. Mattia Chiusano (5 luglio 2007). Giampaolo è tornato a scuola: «Io non mi chiamo Mancini…». la Repubblica. Процитовано 19 marzo 2017. 
  3. Caso Giampaolo senza patentino: campionato finito. la Repubblica. 28 marzo 2006. Процитовано 19 marzo 2017. 
  4. Giampaolo: «La dignità non ha prezzo» [Архівовано 2014-11-29 у Wayback Machine.] Corrieredellosport.it
  5. acsiena.it, ред. (29 ottobre 2009). Esonerato Giampaolo, squadra a Baroni. 
  6. Marco Giampaolo è il nuovo allenatore del Catania. calciocatania.it. 30 maggio 2010. Процитовано 30 maggio 2010. 
  7. Raggiunto l'accordo con Marco Giampaolo [Архівовано 2011-04-12 у Wayback Machine.] cesenacalcio.it
  8. Cesena: esonerato Giampaolo [Архівовано 1 листопада 2018 у Wayback Machine.] sportmediaset.it, 30 ottobre 2011
  9. Giampaolo è il nuovo allenatore del Brescia Calcio - Sito Ufficiale. Процитовано 2 giugno 2013. 
  10. Serie B, il fratello di Giampaolo: "Marco non è scomparso, è ancora a Brescia". la Repubblica. 24 settembre 2013. Процитовано 24 settembre 2013. 
  11. Non si trova Marco Giampaolo, tecnico del Brescia. ANSA. 24 settembre 2013. Процитовано 24 settembre 2013. 
  12. Comunicato stampa Brescia Calcio 25/09/2013. Процитовано 25 settembre 2013. 
  13. Marco Giampaolo nuovo tecnico grigiorosso. uscremonese.it. 17 novembre 2014. Процитовано 18 novembre 2014. 
  14. Risoluzione consensuale per Giampaolo e Micarelli. U.S. Cremonese. giugno 2015. Процитовано 4 febbraio 2016. 
  15. UFFICIALE – Empoli, Marco Giampaolo è il nuovo allenatore. MondoPallone.it. Процитовано 15 giugno 2015. 
  16. Gasport (14 maggio 2016). Giampaolo: "Addio Empoli. Le voci sul Milan? Mi lusingano...". La Gazzetta dello Sport. Процитовано 23 settembre 2016. 
  17. Valerio Arrichiello (4 luglio 2016). Samp, è ufficiale: Giampaolo nuovo allenatore. 
  18. Sampdoria, è ufficiale: Giampaolo nuovo allenatore. 4 luglio 2016. 
  19. Alessio Da Ronch (22 ottobre 2016). Sampdoria-Genoa 2-1, Muriel super, vince Giampaolo. 
  20. Giacomo Luchini (11 marzo 2017). Genoa-Sampdoria 0-1: decide Muriel, il derby della Lanterna è ancora blucerchiato. 
  21. UFFICIALE: Sampdoria, risoluzione consensuale con Giampaolo. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 20 червня 2019.  (італ.)
  22. MARCO GIAMPAOLO SARÀ IL NUOVO ALLENATORE DEL MILAN. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 19 червня 2019.  (італ.)
  23. Офіційне оголошення про звільнення Джампаоло. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.  (англ.)
  24. Giampaolo new head coach. Torino F.C. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 8 серпня 2020. 
  25. Marco Giampaolo [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] (італ.)

Посилання[ред. | ред. код]