Марко Маркіонні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Марко Маркіонні
Марко Маркіонні
Марко Маркіонні
Особисті дані
Народження 22 липня 1980(1980-07-22) (43 роки)
  Монтеротондо, Італія
Зріст 173 см
Вага 71 кг
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Номер 32
Юнацькі клуби
1995-1997 Італія «Монтеротондо»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997–1998 Італія «Монтеротондо» 29 (4)
1998–2001 Італія «Емполі» 55 (7)
2001–2006 Італія «Парма» 112 (13)
2003 →  Італія «П'яченца» 16 (1)
2006–2009 Італія «Ювентус» 63 (3)
2009–2012 Італія «Фіорентина» 60 (7)
2012–2014 Італія «Парма» 60 (2)
2014–2015 Італія «Сампдорія» 1 (0)
2015–2017 Італія «Латина» 6 (0)
2017–2018 Італія «Каррарезе» 6 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2000–2002 Італія Італія (U-21) 18 (2)
2003–2009 Італія Італія 6 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2018–2020 Італія «Каррарезе» (помічник)
2020– Італія «Фоджа»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Марко Маркіонні (італ. Marco Marchionni, нар. 22 липня 1980, Монтеротондо) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2020 року — головний тренер клубу «Фоджа».

Виступав, зокрема, за клуби «Парма», «Ювентус» та «Фіорентина», а також національну збірну Італії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 22 липня 1980 року в місті Монтеротондо. Вихованець футбольної школи однойменного клубу[1], у складі якого і дебютував на дорослому рівні 1997 року, провів один сезон у Серії D, взявши участь у 29 матчах чемпіонату.

Влітку 1998 року Маркіонні перейшов у «Емполі», у складі якого дебютував у Серії А в матчі проти «Роми» (1:1) 31 січня 1999 року. Цей матч так і залишився єдиним для Марко у тому сезоні, а його команда посіла 18 місце і вилетіла до другого дивізіону. Там Маркіонні став стабільніше виходити на поле і а два роки зіграв 54 матчі, забивши 5 голів. Крім цього у 2000 році він виграв турнір Віареджо з молодіжною командою[2].

2001 року Маркіонні перейшов у «Парму»[3], за яку у першому сезоні зіграв 31 матч в усіх турнірах і виграв з командою Кубок Італії, зігравши в тому числі у першій фінальній грі. та «П'яченца». Протягом цих років виборов титул володаря Кубка Італії. Втім у другому сезоні Марко став набагато рідше виходити на поле і у січні 2003 року до кінця року був відданий в оренду в «П'яченцу».

Марко Маркіонні під час виступів за «Фіорентину». 2010 рік.

Повернувшись до «Парми», яка опинилась у складній ситуації через викриття фінансових махінацій її головного спонсора компанії Parmalat, Маркіонні став основним гравцем і після сезону, в якому за 32 матчі він забив 5 голів, він допоміг команді посісти п'яте місце, а в листопаді 2003 року також отримав перший виклик до національної збірної[1][4]. У наступні роки Марко залишався одним з лідерів клубу, зігравши загалом понад 100 матчів за клуб у чемпіонаті.

Сезон 2005/06 був непоганим для Маркіонні, він закінчив сезон з 31 матчами і 4 голами в Серії А. Його талант і відносно молодий вік привернули до себе увагу «Ювентуса». Марко приєднався до своєї нової команди на правах вільного агента в червні 2006 року[5]. Тоді ж команду через Кальчополі було відправлено до Серії Б і Маркіонні допоміг «зебрам» у першому ж сезоні посісти перше місце і повернутись в еліту, не зважаючи на штраф у 9 очок. Втім заграти у складі туринської команди в Серії А Маркіонні не зміг через чисельні травми[6], провівши за два наступні сезони лише 38 матчів у Серії А.

15 липня 2009 року Маркіонні було придбано «Фіорентиною» за 4,5 мільйона євро в рамках переходу Феліпе Мело в зворотному напрямку[7]. У складі «фіалок» Марко достатньо стабільно виступав у перші два сезони, але в третьому втратив місце у команді і по його завершенні контракт з гравцем не було продовжено[8][9].

14 вересня 2012 року Маркіонні повернувся до «Парми»[10], де був основним гравцем, а у сезоні 2013/14 також неодноразово носив капітанську пов'язку[11].

27 серпня 2014 року він перейшов до «Сампдорії» як частина угоди по переходу Андреа Кости до «Парми»[12]. 24 вересня він дебютував за нову команду у матчі чемпіонату проти «К'єво» (2:1). Це гра так і залишилась єдиною у чемпіонаті за лігурійську команду, а також останньою для Марко у вищому італійському дивізіоні. 31 серпня 2015 року він перейшов до «Латини» з Серії Б[13], де провів два сезони, а завершив ігрову кар'єру у команді «Каррарезе» з Серії С, за яку виступав протягом сезону 2017/18 років.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Протягом 2000—2002 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, у складі якої поїхав на молодіжний чемпіонат Європи 2002 року у Швейцарії, де його команда дійшла до півфіналу[14]. Всього на молодіжному рівні зіграв у 18 офіційних матчах, забив 2 голи[15].

12 листопада 2003 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Італії у товариському матчі проти Польщі (1:3)[16][17], а через чотири дні зіграв і у товариському матчі з Румунією (1:0)[15].

На чемпіонаті світу 2006 року в Німеччині Маркіонні був одним із чотирьох резервних гравців, вибраних Марчелло Ліппі, який мав би замінити когось із основних 23-ох у випадку травми[18][19]. Однак ніхто із заявки не вибув і Маркіонні не брав участі у фінальному турнірі, таким чином, не отримав золотої медалі[20].

Незважаючи на те, що в сезоні 2006/07 Маркіонні грав у Серії Б з «Ювентусом», він отримав черговий виклик до збірної Італії у вересні 2006 року і провів свою третю гру за збірну, вже під керівництвом Роберто Донадоні, вийшовши на поле у домашньому матчі проти Литви (1:1) в рамках відбору на чемпіонат Європи 2008 року[21].

30 серпня 2009 року його знову викликав до збірної Ліппі після трирічної перерви і Маркіонні провів свою четверту гру, яка відбулась в рамках відбору на чемпіонат світу з футболу 2010 року проти Грузії 5 вересня[22]. Згодом у листопаді того ж року Маркіонні зіграв ще у двох товариських матчах, які і стали останніми для Марко у футболці збірної. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 6 матчів[15].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри гравця Марчіонні погодився залишитися в «Каррарезе», ставши помічником головного тренера Сільвіо Бальдіні[23].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1997–98 Італія «Монтеротондо» D 29 4 КI-D - - - - - - - - 29 4
1998–99 Італія «Емполі» A 1 0 КІ 0 0 - - - - - - 1 0
1999–00 B 19 2 КІ 4 1 - - - - - - 23 3
2000–01 B 35 3 КІ 1 0 - - - - - - 36 3
Усього за «Емполі» 55 5 5 1 - - - - 60 6
2001–02 Італія «Парма» A 20 0 КІ 3 2 КУЄФА 8 1 - - - 31 3
2002-січ. 2003 A 5 0 КІ 3 0 КУЄФА 0 0 - - - 8 0
січ.-черв. 2003 Італія «П'яченца» A 16 1 КІ 0 0 - - - - - - 16 1
2003–04 Італія «Парма» A 32 5 КІ 0 0 КУЄФА 3 1 - - - 34 6
2004–05 A 24 4 КІ 1 0 КУЄФА 7 2 - - - 32 6
2005–06 A 31 4 КІ 0 0 - - - - - - 31 4
2006–07 Італія «Ювентус» B 25 1 КІ 3 1 - - - - - - 28 2
2007–08 A 11 1 КІ 3 1 - - - - - - 14 2
2008–09 A 27 1 КІ 4 2 ЛЧ 5 0 - - - 36 3
Усього за «Ювентус» 63 3 10 4 5 0 - - 78 7
2009–10 Італія «Фіорентина» A 28 6 КІ 1 0 ЛЧ 6 1 - - - 35 7
2010–11 A 24 1 КІ 2 1 - - - - 26 2
2011–12 A 8 0 КІ 0 0 - - - - 8 0
Усього за «Фіорентину» 60 7 3 1 6 1 - - 69 9
2012–13 Італія «Парма» A 28 1 КІ 1 0 - - - - - - 29 1
2013–14 A 32 1 КІ 1 0 - - - - - - 33 1
Усього за «Парму» 172 15 9 2 18 4 - - 199 21
2014–15 Італія «Сампдорія» A 1 0 КІ 2 0 - - - - - - 3 0
2015–16 Італія «Латина» B 6 0 КІ 0 0 - - - - - - 6 0
2016–17 B 0 0 КІ 0 0 - - - - - - 0 0
2017–18 Італія «Каррарезе» C 5 0 КI-C 1 0 - - - - - - 6 0
Усього за кар'єру 407 35 30 8 29 5 - - 466 48

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
12-11-2003 Варшава Польща Польща 3 – 1 Італія Італія товариський матч - Замінений на 55-ій хвилині 55'
16-11-2003 Анкона Італія Італія 1 – 0 Румунія Румунія товариський матч - Вийшов на заміну на 55-ій хвилині 55'
2-9-2006 Неаполь Італія Італія 1 – 1 Литва Литва Відбір до ЧЄ 2008 - Вийшов на заміну на 61-ій хвилині 61'
5-9-2009 Тбілісі Грузія Грузія 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 - Замінений на 58-ій хвилині 58'
14-11-2009 Пескара Італія Італія 0 – 0 Нідерланди Нідерланди товариський матч - Вийшов на заміну на 87-ій хвилині 87'
18-11-2009 Чезена Італія Італія 1 – 0 Швеція Швеція товариський матч - Замінений на 78-ій хвилині 78'
Усього Матчів 6 Голів 0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Парма»: 2001/02

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Gli eroi in bianconero: Marco MARCHIONNI [Архівовано 17 settembre 2014 у Wayback Machine.] Tifobianconero.it
  2. ↑ Coppa Carnevale — Torneo Internazionale Giovanile di Viareggio [Архівовано 27 серпня 2018 у Wayback Machine.] Rsssf.com
  3. ↑ Fabrizio Corsi racconta una stagione fantastica [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], La Repubblica, 12 marzo 2002
  4. ↑ Gli azzurri ko [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] La Repubblica, 13 novembre 2003, pag.50
  5. ↑ Capello, la super Juve e il Real Quante sciocchezze su di me [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] La Repubblica, 26 gennaio 2006, pag.54
  6. ↑ Juventus, infortunio per Marchionni [Архівовано 3 березня 2009 у Wayback Machine.] Tuttomercatoweb.it URL consultato il 24 maggio 2008.
  7. ↑ Acquisito Marco Marchionni [Архівовано 5 травня 2018 у Wayback Machine.] it.violachannel.tv
  8. ↑ Parma o Udinese: ecco quale sarà il futuro dello svincolato Marchionni Fiorentina.it
  9. ↑ Da Alex a Zambrotta: gli svincolati [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.] sportmediaset.mediaset.it
  10. ↑ Marco Marchionni torna al Parma [Архівовано 2 gennaio 2013 у Archive.is] Fcparma.com
  11. ↑ Sogno Europa per Marchionni: «Questo è un Parma di veri uomini» [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] Goal.com
  12. ↑ Marco Marchionni è blucerchiato, Andrea Costa si trasferisce al Parma [Архівовано 2014-10-22 у Wayback Machine.] Sampdoria.it
  13. ↑ OPERAZIONE IN USCITA: MARCHIONNI SI TRASFERISCE AL LATINA [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.] Sampdoria.it
  14. ↑ GIANLUCA MORESCO (26 травня 2002). Piccola Italia, maledetto golden gol (Italian) . La Repubblica. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 20 січня 2017.
  15. ↑ а б в FIGC, Convocazioni e presenze in campo: Marco Marchionni (Italian) . FIGC. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 12 лютого 2015.
  16. ↑ Polonia-Italia 3–1 (Italian) . Italia1910.com. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 20 січня 2017.
  17. ↑ Trap k.o., ma trova Cassano (Italian) . La Gazzetta dello Sport. 12 листопада 2003. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 20 січня 2017.
  18. ↑ Lippi ha fiducia, nonostante tutto Convocato Buffon: "E' sereno" (Italian) . La Repubblica. 15 травня 2006. Архів оригіналу за 17 березня 2021. Процитовано 20 січня 2017.
  19. ↑ Comunicato Stampa [Press Release] (PDF). FIGC (Italian) . 15 травня 2006. Архів оригіналу (PDF) за 14 жовтня 2013. Процитовано 28 серпня 2011.
  20. ↑ Currò, Enrico (16 травня 2005). Si ricomincia da Buffon E Iaquinta supera Lucarelli. repubblica.it (Italian) . La Repubblica. Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015.
  21. ↑ Europei, parte male l'avventura azzurra solo un pareggio con la Lituania (Italian) . La Repubblica. 2 вересня 2006. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 січня 2017.
  22. ↑ Riccardo Pratesi (5 вересня 2009). L'Italia ringrazia Kaladze La Georgia si arrende (Italian) . La Gazzetta dello Sport. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 20 січня 2017.
  23. ↑ Ex Juve, UFFICIALE: Marchionni vice di Baldini alla Carrarese (Italian) . Calciomercato.com. 12 липня 2018. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 3 серпня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Італія
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марко_Маркіонні&oldid=40430644