Марко Собеський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Марек Собеський
пол. Marek Sobieski
Marek Sobieski.JPG
Інші імена Марко Собеський
Народився 1628(1628)
Золочів або Жовква[1]
Помер 3 червня 1652(1652-06-03)
Батіг
Поховання Храм святого священномученика Йосафата (Жовква)
Громадянство Річ Посполита
Національність поляк
Титул магнат
Звання староста яворівський і красноставський
ротмістр військ коронних
Рід Собеські
Батько Якуб Собеський
Мати Софія Теофіла Даниловичівна
Родичі Ян III Собеський
Брати, сестри  • Ян III Собеський
 • Катажина Собеська
 • Anna Sobieska[d]
  • POL COA Janina.svg

Собе́ський Марко або Марек гербу Яніна (пол. Marek Sobieski; 24 травня 1628, Золочів[2] — 3 червня 1652 р.) — представник знатного польського магнатського роду. Старший брат короля Яна III Собеського.

Біографія[ред.ред. код]

Храм святого священномученика Йосафата (колишній Домініканський костел), Жовква. Надгробок Марка Собеського роботи Андреаса Шлютера

Син Якуба Собеського та його другої дружини Софії Теофіли з Даниловичів, разом з двома сестрами народився у Золочеві.[3]

Спочатку, певне, навчався вдома. 29 жовтня 1639 батько отримав згоду короля на відступ сину Яворівського староства. З 1640 під опікою Павла Орховського за батьковими інструкціями відбув до міста Кракова з братом Яном до 1643 навчався у Новодворських школах Кракова. Здійснив мандрівку Європою, навчався, зокрема, в Брюсселі разом з братом Яном та Янушем Потоцьким[4]. У Нідерландах вивчав фортифікацію, перебував у Гаазі.

Мав посади красноставського, яворівського старост.

Активний учасник воєнних дій періоду Хмельниччини 16481657 рр. на стороні Речі Посполитої. Брав участь у Зборівській битві 1649 р., Берестецькій битві 1651 р.

В квітні 1651 на чолі свого полку вирушив під Камянець, 7 травня — на Гусятин. 12 травня брав участь в битві з козаками під Купчинцями (тепер Козівський район). Весною 1652 за наказом Марціна Каліновського брав участь в придушенні повстань селян Брацлавщини.

До табору під Батогом прибув, правдоподібно, 1 червня. 2 червня разом з чернігівським каштеляном Яном Одживольським відбивав напади татар. Під час Батізької битви 1652 під час конфлікту частини коругви коронного війська перебував біля М. Каліновського потрапив у полон до кримських татар. Польські джерела[5][6] стверджують, що Марек Собеський (як інші полонені кримськими татарами вояки Речі Посполитої) був викуплений, обезголовлений за наказом гетьмана Богдана Хмельницького як помста за поразку в битві під Берестечком.

Тимчасово був похований у Жовківській колегіаті святого Лаврентія.

Кенотаф Марека Собеського[ред.ред. код]

У Храмі святого священномученика Йосафата (Жовква) є надгробок Марка Собеського — кенотаф, тобто почесне пусте поховання. Тіло було викуплене після страти козаками в полоні; мати надала кошти для створення поховання загиблому синові, який у вересні 1655 був перепохований тут у крипті під вівтарем каплиці св. Домініка. На стіні було вмуровано епітафію з його портретом. За дорученням брата Яна Андреас Шлютер виготовив його надгробок з чорного мармуру з портретом в медальйоні.

Тепер тіло знаходиться в домініканському монастирі біля костелу Святої Трійці Кракова.

Примітки[ред.ред. код]

  1. певне, помилково
  2. Długosz Józef. Sobieski Marek h. Janina (1628—1652)… — S. 504.
  3. Золочів // Галицька брама. — Львів, 2007. — № 1—2 (145—146) (січ.—лют.). — С. 22.
  4. Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 40. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
  5. Rzeź polskich jeńców pod Batohem (пол.)
  6. Długosz Józef. Sobieski Marek h. Janina (1628—1652)… — S. 505.

Джерела[ред.ред. код]

  • Długosz J. Sobieski Marek h. Janina (1628—1652) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, PAU, 2000. — T. ХXXIX/4, zeszyt 163. — S. 504—506. (пол.)
  • Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów, 1743. — T. 4. — 822 s. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]