Марко Собеський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марек Собеський
Marek Sobieski.JPG
Народився 1628
Жовква
Помер 3 червня 1652(1652-06-03)
Батіг
Поховання Храм святого священномученика Йосафата (Жовква)
Громадянство Річ Посполита
Національність поляк
Інші імена Марко Собеський
Титул магнат
Звання староста яворівський і красноставський
ротмістр військ коронних
Батько Якуб Собеський
Матір Софія Теофіла Даниловичівна
Рід Собеські
Родичі Ян III Собеський
POL COA Janina.svg

Маркó (Ма́рек) Собе́ський (пол. Marek Sobieski; *1628 — †3 червня 1652 р.) — представник знатного польського магнатського роду, син Якуба Собеського та Софії Теофіли з Даниловичів, брат короля Яна III Собеського.

Коротка біографія[ред.ред. код]

Храм святого священномученика Йосафата (колишній Домініканський костел), Жовква. Надгробок Марка Собеського роботи Андреаса Шлютера

Здійснив мандрівку Європою, навчався, зокрема, в Брюсселі разом з братом Яном та Янушем Потоцьким[1].

Обіймав посади красноставського, яворівського старост.

Активний учасник воєнних дій періоду Хмельниччини 1648-1657 рр. на стороні Речі Посполитої. Брав участь у Зборівській битві 1649 р., Берестецькій битві 1651 р. Під час Батізької битви 1652 р. потрапив у полон до кримських татарів. Польські джерела[2] стверджують, що Марек Собеський (як інші полонені кримськими татарами вояки Речі Посполитої) був викуплений, обезголовлений за наказом гетьмана Богдана Хмельницького як помста за поразку в битві під Берестечком.

Кенотаф Марека Собеського[ред.ред. код]

В Храмі святого священномученика Йосафата (Жовква) є надгробок Марка Собеського — кенотаф, тобто почесне пусте поховання. Тіло було викуплене після страти козаками в полоні; мати надала кошти для створення поховання загиблому синови. Тепер тіло знаходиться в домініканському монастирі Кракова.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. T.H.Skrzypecki. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich.- Opole: Solpress, 2010.- 256 s. ISBN 978-83-927244-4-5 пол. s.40
  2. Rzeź polskich jeńców pod Batohem