Маркус Гайц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маркус Гайц
Markus Heitz
Франкфуртський книжковий ярмарок 2022
Народився 10 жовтня 1971(1971-10-10) (52 роки)
Гомбург
Громадянство Німеччина Німеччина
Діяльність романіст
Alma mater Саарландський університет
Мова творів німецька
Роки активності з 2002 року
Жанр фентезі, фантастика, хорор
Magnum opus «Гноми»
Сайт: www.mahet.de

CMNS: Маркус Гайц у Вікісховищі

Маркус Гайц (також Маркус Хайц;[1][2] нім. Markus Heitz; нар. 10 жовтня 1971(19711010), Гомбург) — німецький письменник-фантаст. Мешкає в Цвайбрюккені.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1991 році закінчив приватну католицьку школу «Gymnasium Johanneum» в Гомбурзі, потім відслужив в армії. У 2000 році закінчив університет, отримавши диплом з німецької філології та викладання історії. Потім працював позаштатним журналістом в газеті «Saarbrücker Zeitung». У 2002 році випустив свій перший роман «Тіні над Ульдартом».

Твори[ред. | ред. код]

  • Цикл «Гноми»:
    • «Гноми» (нім. Die Zwerge, 2003),
    • «Війна гномів» (нім. Der Krieg der Zwerge, 2004),
    • «Помста гномів» (нім. Die Rache der Zwerge, 2005),
    • «Доля гномів» (нім. Das Schicksal der Zwerge, 2008),
    • «Тріумф гномів» (нім. Der Triumph der Zwerge, 2015);
  • Цикл «Легенди альвів» (нім. Die Legenden der Albae):
    • «Праведний гнів» (нім. Gerechter Zorn, 2009),
    • «Нищівна ненависть» (нім. Vernichtender Hass, 2011),
    • «Темні стежки» (нім. Dunkle Pfade, 2012),
    • «Забуті письмена» (нім. Die Vergessenen Schriften, 2014),
    • «Бурхливий шторм» (нім. Tobender Sturm, 2013);
  • «Онір: Смертний проклін» (нім. Oneiros – Tödlicher Fluch, 2012);
  • Цикл «Ульдарт» (нім. Ulldart):
    • Серія «Темна година» (нім. Ulldart: Die Dunkle Zeit):
      • «Тіні над Ульдартом» (нім. Die Dunkle Zeit 1 – Schatten über Ulldart, 2002),
      • «Орден Меча» (нім. Die Dunkle Zeit 2 – Der Orden der Schwerter, 2002),
      • «Знак темного бога» (нім. Die Dunkle Zeit 3 – Das Zeichen des dunklen Gottes, 2002),
      • «Під очима Тцуланса» (нім. Die Dunkle Zeit 4 – Unter den Augen Tzulans, 2003),
      • «Чари володаря» (нім. Die Dunkle Zeit 5 – Die Magie des Herrschers, 2005),
      • «Джерела злого» (нім. Die Dunkle Zeit 6 – Die Quellen des Bösen, 2005);
    • Серія «Час нового» (нім. Ulldart: Die Zeit des Neuen):
      • «Оманливий світ» (нім. Zeit des Neuen 1 – Trügerischer Friede, 2005),
      • «Палаючий континент» (нім. Zeit des Neuen 2 – Brennende Kontinente, 2006),
      • «Тужливий спадок» (нім. Zeit des Neuen 3 – Fatales Vermächtnis, 2007);
  • Цикл «Сила вогню» (нім. Die Mächte des Feuers):
    • «Сила вогню» (нім. Die Mächte des Feuers, 2006),
    • «Імператор-дракон» (нім. Drachenkaiser, 2010);
  • Цикл «Темна напруга» (нім. Dunkle Spannung):
    • Серія «Звір» (нім. Dunkle Spannung: Die Bestie):
      • «Обряд» (нім. Ritus, 2006),
      • «Святая святих» (нім. Sanctum, 2006);
    • Серія «Діти Юди» (нім. Dunkle Spannung: Kinder des Judas):
      • «Діти Юди» (нім. Kinder des Judas, 2007),
      • «Юдич» (нім. Judassohn, 2010),
      • «Юдівна» (нім. Judastöchter, 2010);
    • «Портали крові» (нім. Dunkle Spannung: Blutportale, 2008);
  • Цикл «Напруга» (нім. Spannung):
    • «Мертвий погляд» (нім. Spannung: Totenblick, 2013),
    • «Екскарнація — Війна старих душ» (нім. Spannung: Exkarnation – Krieg der alten Seelen, 2014);
  • Цикл «Поборники» (англ. Justifiers):
    • «Колекціонер» (англ. Collector, 2010),
    • «Колекціонер: Операція „Vade retro[ru]“» (англ. Collector – Operation Vade Retro, 2013);
  • Цикл «Shadowrun»:
    • «TAKC 3000» (2002),
    • «Божі ангели» (нім. Gottes Engel, 2002),
    • «Вічність» (лат. Aeternitas, 2003),
    • «Буревісник» (нім. Sturmvogel, 2004),
    • «05:58» (2004),
    • «Кожна ставка» (нім. Jede Wette, 2005),
    • «Тіньовий мисливець» (нім. Schattenjäger, 2006),
    • «Тіньовий бігун» (нім. Schattenläufer 2007).

Адаптації творів[ред. | ред. код]

Наразі перебуває в розробці рольова відеогра «The Dwarves» (укр. Гноми), що базується на однойменному романі «Die Zwerge».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Маркус Хайц — Книжковий Клуб. Клуб Сімейного Дозвілля. Книжковий інтернет-магазин. КСД. Архів оригіналу за 15 жовтня 2016. Процитовано 20 вересня 2016.
  2. Публічна бібліотека імені Лесі Українки: Відділ літератури іноземними мовами: Липень 2016. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 27 вересня 2016.