Маркуші (Бердичівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Маркуші
Coat of arms of Markushi (Berdychiv).png Flag of Markushi (Berdychiv).png
Герб Маркушів Прапор Маркушів
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Бердичівський
Рада/громада Маркушівська сільська рада
Код КОАТУУ 1820883601
Облікова картка Маркуші 
Основні дані
Засноване 1594
Населення 632
Площа 2,48 км²
Густота населення 254 осіб/км²
Поштовий індекс 13373
Телефонний код +380 4143
Географічні дані
Географічні координати 49°50′13″ пн. ш. 28°30′29″ сх. д. / 49.83694° пн. ш. 28.50806° сх. д. / 49.83694; 28.50806Координати: 49°50′13″ пн. ш. 28°30′29″ сх. д. / 49.83694° пн. ш. 28.50806° сх. д. / 49.83694; 28.50806
Середня висота
над рівнем моря
254 м
Водойми Глибока Долина
Відстань до
обласного центру
53,4 км
Відстань до
районного центру
12,7 км
Найближча залізнична станція Бердичів
Відстань до
залізничної станції
12,7 км
Місцева влада
Адреса ради 13373, с. Маркуші, вул. Незалежності, 41, тел. 6-24-24
Веб-сторінка Маркушівська сільрада
Карта
Маркуші. Карта розташування: Україна
Маркуші
Маркуші
Маркуші. Карта розташування: Житомирська область
Маркуші
Маркуші

Маркуші у Вікісховищі?

Маркуші́ — село в Україні, в Бердичівському районі Житомирської області.

Засноване 1594 року, населення — 632 за переписом 2001 року. Відстань до райцентру становить близько 13 км і проходить автошляхом Р31.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Бистрицької волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 535 осіб, налічувалось 84 дворових господарства, існували православна церква, школа, постоялий будинок і 2 водяних млини[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1216 осіб (444 чоловічої статі та 772 — жіночої), з яких 876 — православної віри[2].

У 19321933 роках село постраждало від Голодомору. Тоді у Маркушах голодувало 30 сімей. Приблизно половина голодуючих були колгоспниками[3].

Джерела[ред. | ред. код]

  • Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область: У 7 кн. — Житомир : Знання України, 2006. — Т. 1. — 724 с. — ISBN 966-655-220-5.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-84)
  3. Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 20

Посилання[ред. | ред. код]