Марк Антоній Антілл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Антоній Антілл
Marcus Antonius Antyllus.png
Народився 46 до н. е.
Рим, Римська республіка
Помер 30 до н. е.
·обезголовлювання
Країна Стародавній Рим
Батько Марк Антоній
Мати Фульвія
Брати, сестри Антонія Молодша, Антонія Старша, Клавдія Пульхра, Клеопатра Селена II, Antonia[d], Птолемей Філадельф, Юл Антоній, Александр Геліос, Публій Клавдій Пульхр і Gaius Scribonius Curiod

Марк Антоній Антіл (лат. Marcus Antonius Antyllus; 46 до н. е., Рим, Римська республіка —23 серпня 30 до н. е.) — давньоримський нобіль часів пізньої Римської республіки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з роду Антоніїв. Син Марка Антонія, консула 44 року до н. е., і Фульвії.

17 березня 44 року батько відправив його на Капітолій заручником, щоб гарантувати безпеку вбивць Гая Цезаря. У січні 43 року до н. е. мати вивела його на вулицю в жалобній одежі і благала сенаторів не оголошувати Марка Антонія ворогом держави.

З 41 року до н. е. мешкав з батьком на Сході. У 37 році до н. е. був заручений з Юлією, донькою Октавіана, але шлюб не відбувся через конфлікт Марка Антонія з Октавіаном. Після поразки під Акцієм у 31 році до н. е. Марк Антоній оголосив Антіла повнолітнім, щоб підняти моральний дух легіонерів і вказати їм на наступника. Після цього він відправив Антіла послом до Октавіана з великою купою грошей, проте Октавіан відіслав його назад без відповіді. Після взяття Олександрії Октавіаном і самогубства Марка Антонія у 30 році до н. е. Антіл переховувався в храмі, але був виданий Октавіану своїм дядьком Феодором і страчений.

Джерела[ред. | ред. код]