Марк Валерій Максиміан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Валерій Максиміан
Trencin-Roman2.JPG
Народився дата невідома
Поетовіо
Помер після 186
Країна Стародавній Рим
Діяльність військовик
Посада консул
Військове звання консул-суфект
Термін 186 рік
Попередник Тіберій Марк Аппій Атілій Брадуа Регілл Аттік
Наступник Маній Ацилій Глабріон
Рід Валерії
Батько Марк Валерій Максиміан

Марк Валерій Максиміан (лат. Marcus Valerius Maximianus; ? — після 186) — військовий та державний діяч часів Римської імперії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з родини римських колоністів. Народився у м. Поетовіо (сучасне м. Птуй, Словенія). Син цензора та жерця Марка Валерія Максиміана. Стосовно дати народження немає відомостей.

Обрав кар'єру військового. Спочатку очолював ауксиліїв в Арробоні (сучасний Дьйор). Потім очолював річну флотилію на Дунаї, з якою захищав узбережжя провінції Паннонія. Вперше відзначився під час парфянського походу імператора Луція Вера у 161 році.

У 172–173 роках під час Першої Маркоманської війни, очолював кінноту. Воював у Паннонії, де переміг у герці вождя германського племені нарисків Валао. У 175 році брав участь у приборкані заколоту Авідія Кассія у Сирії. Того ж року призначено прокуратором провінції Нижня Мезія. Тоді ж займався знешкодження розбійників на кордонах Македонії та Фракії.

У 178 році імператор Марк Аврелій призначив Марка Валерія прокуратором з преторським рангом до провінцій Верхня Мезія та Пороліссенська Дакія. Водночас увійшов до складу сенату. Призначено легатом I Допоміжного, потім II Допоміжного, III Августового, V Македонського, XIII Парного легіонів. З ними стояв до 179 року стояв у таборі в Лаугаріціоні (сучасне м. Тренчін, Словаччина).

У 179 році призначено імператорським легатом до Нумідії. У 185 році став консулом-суфектом разом з Марком Умбрієм Прімом. Раніше вважалося, що він був консулом-суфектом близько 186 року. Проте у 186 році усі суфекти відомі, точнішими є відомості щодо його консульства у 185 році. Про подальшу долю Максиміана немає відомостей.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Brian Campbell, The Roman Army, A Sourcebook, London: Routledge, 1994, ISBN 0-415-07173-9, pp. 64-65 (англ.)