Марк Вініцій (консул-суфект 19 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Вініцій
Народився 50 до н. е.
Cales[d], Кальві-Різорта, Провінція Казерта, Кампанія, Італія
Помер 1 століття
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Посада Senator of the Roman Empire[d], римський губернатор[d] і консул Римської імперії[d]
Діти Публій Вініцій

Марк Вініцій (50 рік до н. е. — 13 рік н. е.) — політичний та військовий діяч ранньої Римської імперії, консул-суфект 19 року до н. е., член колегії квіндецемвирів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з роду вершників Вініціїв. Син Марка Вініція. Народився у м. Кали у Кампанії. Був другом імператора Октавіана Августа. У 26 році до н. е. став імператорським легатом—пропретором в Кудлатій Галлії. На цій посаді активно протидіяв альпійським галльським племенам, змусивши їх визнати залежність від Риму. У 25 році до н. е. перейшов через Рейн, помстившися германцям за вбивство римських купців. Тут спустошив багато районів й з успіхом повернувся назад. У 1812 роки до н. е. отримав керування над провінцією Ахайя. У 19 році до н. е. став консулом-суфектом.

У 14 році до н. е. був призначений намісником провінції Ілірик. Тоді ж розпочав підкорення Паннонії. Воно тривало з 14 до 9 року до н. е. У 13 році до н. е. став проконсулом Македонії, а Марк Віпсаній Агріппа — отримав провінцію Ілірик. Після цього Вініцій з Македонії рушив проти паннонців, дійшов до ріки Дунай. Тут він розбив даків та бастарнів. Після цього захопив Дарданію й підкорив амантинів і скордисків.

У 1110 допомагав Луцію Доміцію Агенобарбу придушувати повстання у Фракії. Протягом 9 року до н. е. Марк Вініцій здійснював безперервні рейди до Далмації, Панонії, Фракії, Мезії, ставши першим римлянином, хто перебрався через Дунай.

З 3 до 1 року до н. е. знаходився у військовому таборі біля рік Дунай та Сава, у Аквінка. Звідси воював з племенами боїв та маркоманами, завдавши їм значного удару. також підкорив землі Панонійської низині, приєднавши землі біля озера Балатон.

У 1 році н. е. став намісником провінцій Кудлата Галлія, Германія та Реція, отримавши у розпорядження 5 легіонів. На цій посаді розбив та підкорив плем'я херусків, за що у 4 році отримав тріумфальні відзнаки.

По поверненню до Риму вів приватне життя.

Родина[ред. | ред. код]

  • Публій Вініцій, консул 2 року.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ronald Syme: The Augustan Aristocracy. Oxford u.a. 1986, S. 44 (англ.)
  • A. Mocsy, Pannonia and Upper Moesia, Londra 1974 (англ.)