Марк Вініцій (консул 30 року)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Вініцій
Народився 5 до н. е.(00-5)
Рим
Помер 46
Рим
·страта
Підданство Римська імперія
Діяльність політик
Посада консул
Термін 30 та 45 роки
Рід Вініції
Батько Публій Вініцій
У шлюбі з Юлія Лівілла

Марк Віні́цій (лат. Marcus Vinicius; 5 до н. е. — 46) — політичний та військовий діяч часів ранньої Римської імперії, консул 30 і 45 років.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі впливового роду Вініціїв. Син Публія Вініція, консула 2 року. Замолоду товаришував з майбутнім імператором Калігулою. У 20 році став квестором. У 30 році обійняв посаду консула разом з Луцієм Кассієм Лонгіном. У 33 році оженився на його сестрі Юлії Лівіллі[1]. У 38-39 роках як проконсул керував провінцією Азія.

У 41 році брав участь у змові проти імператора Калігули. Після цього претендував на імператорський трон, але стикнувся з амбіціями Валерія Азіатіка. Ця суперечка призвела до затягування часу, що зрештою привело до оголошення преторіанцями імператором Клавдія. У 43 році Вініцій брав участь у поході до Британії. Отримав від імператора тріумфальні відзнаки.

У 45 році вдруге став консулом, цього разу разом з Титом Статілієм Тавром Корвіном. У 46 році внаслідок інтриг Мессаліни Марка Вініція було страчено (за те, що відкинув кохання імператриці). Йому присвятив свій твір історик Веллей Патеркул.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Tac. Ann. VI 15

Джерела[ред. | ред. код]

  • Syme, Ronald (1939). The Roman Revolution. Oxford: Clarendon Press. (англ.)