Марк Гавій Апіцій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Гавій Апіцій
Apicius1709fr.jpg
Народився близько 25 до н. е.
м. Мінтурни
Помер до 42
·самогубство
Підданство Римська імперія
Діяльність кулінар
Мова творів латинська
Рід Гавії
Діти Гавія Апіката

Марк Гавій Апіцій (лат. Marcus Gavius Apicius; близько 25 до н. е. — до 42) — гурман, кулінар, письменник, багатій часів ранньої Римської імперії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з роду вершників Гавіїв. Народився у м. Мінтурни (сучасне Мінтурно, Кампанія), де мешкав більшу частину життя. Уславився своїми бенкетами, марнотратством та кулінарними шедеврами за часів імператорів Августа і Тиберія. Отримав когномен Апіцій від імені гульвіси Апіція, що жив у 90 році до н. е. та був сучасником Публія Рутілія[1]. Завдяки шлюбу своєї доньки з впливовим префектом преторія Сеяном отримав вплив у часи володарювання Тиберія. Учасниками його бенкетів були Луцій Елій Сеян, Гай Цільній Меценат, Друз Молодший, Луцій Антістій Вет.

Його ім'я стало прозивним. Розтративши більшу частину свого стану у 400 млн сестерціїв (лише 100 млн сестерціїв на страви), але все ще володіючи значним достатком у 10 млн сестерціїв, він отруївся, вважаючи, що той спосіб життя, який йому довелося б вести з обмеженими засобами, є вмирання з голоду[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Під ім'ям Апіція збереглася римська куховарська книга «Кулінарія»[3][4] (De re coquinaria libri X) в 10 частинах, що датується в остаточній формі, ймовірно, IV ст. н. е., в якій автор часто користується грецькою термінологією. Рецепти, що містилися в ній, були призначені як для витончених гурманів, так і для менш вимогливих споживачів. Кожна з книг має грецьку назву. Є в творі й інші ознаки, що вказують на запозичення з грецьких джерел.

Апіцій написав принаймні 2 поварені книги — загальну і про соуси, які постійно заново перевидавалися з новими рецептами і швидше за все були об'єднані в кінці IV століття у одну книгу під назвою «De re coquinaria». З 478 збережених рецептів 300 належать Апіцію, були узяті з трактатів про селянство, книгах про дієти тощо. Способи приготування страв описані досить коротко, в них описано приготування м'яса та риби, солодких страв, соусів і овочів. У книзі описуються недорогі та складні розкішні страви, такі як трюфелі або страви з нутрощів.

Родина[ред. | ред. код]

Гавія Апіката, дружина Луція Елія Сеяна

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Tac. ann. 3, 66.
  2. Seneca, De consolatione ad Helviam 10, 8-9. (лат.)
  3. Відомий французький переклад під назвою «Мистецтво кулінарії» L'art culinaire. Ed. and trans. Jacques André. Paris: Les Belles Lettres, 1974.
  4. Також відоме видання латиною під назвою «Кулінарія і десятки книг, які є предметом кулінарії» Apicii decem libri qui dicuntur De re coquinaria, ed. Mary Ella Milham. Leipzig: Teubner, 1969.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Matthias Bode: Zur Rolle spätantiker Oberschichten bei der Tradierung des Apicius-Kochbuches. In: Laverna. Nr. 12, 2001, S. 139—154. (нім.)
  • Dalby, Andrew (2003), Food in the ancient world from A to Z, London, New York: Routledge, ISBN 0-415-23259-7, pp. 16-18. (англ.)