Марк Клавдій Марцелл (консул 166 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Марк Клавдій Марцелл.
Марк Клавдій Марцелл
лат. Marcus Claudius Marcellus
Народився 209 до н. е.
Помер 148 до н. е.
Середземне море
·утоплення
Громадянство
(підданство)		 Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Посада народний трибун, римський губернатор[d], претор, давньоримський сенатор[d][1] і консул[1]
Батько Марк Клавдій Марцелл
Діти Marcus Claudius Marcellus[d]

Марк Клавдій Марцелл (208 до н. е.  — 148 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з плебейської гілки роду Клавдіїв. Син Марка Клавдія Марцелла, консула 196 року до н. е. Про його молоді роки мало відомостей.

У 177 році до н. е. став членом колегії понтифіків. У 171 році до н. е. обрано народним трибуном. На цій посаді запропонував передати від народних трибунів до консулів розгляд скарг центуріонів на порушення при наборі війська, але ця пропозиція не була прийнята.

У 169 році до н. е. обрано претором. Звинуватив консулів Квінта Марція Філіпа та Гнея Сервілія Цепіона у недобросовісному веденні набору до армії, а потім за дорученням сенату взяв на себе цей обов'язок. Отримав провінцію Ближня Іспанія. Тут вів бойові дії з кельтіберами, захопив у них місто Марколіку.

У 166 році до н. е. обрано консулом разом з Гаєм Сульпіцієм Галлом. Успішно вів війну проти альпійських галлів та лігурів, за що отримав тріумф.

У 155 році до н. е. вдруге обрано консулом, цього разу разом з Публієм Корнелієм Сципіоном Назікою Коркулом. Під час своєї каденції придушив повстання лігурійського племені апуанів, врятував тим самим римську колонію Луна (сучасне м. Ла-Спеція). За це знову отримав тріумф.

У 152 році до н. е. його втретє обрано консулом, цього разу разом з Луцієм Валерієм Флакком. Як провінцію Марцеллу була надана Ближня Іспанія. Тут він успішно воював з кельтіберами та лузитанами — захопив м. Оциліїс й заснував м. Корбуду (сучасне м. Кордова). Після цього уклав перемир'я з кельтіберами, звернувшись до сенату з пропозицією укласти мир. Між тим Марцелл розпочав військові дії проти іберійського племені тританів й захопив у них м. Некобрику. Після цього прийшов наказ сенату продовжувати війну. У той же час бачачи небажання Марцелла продовжувати війну на заміну його відправлено Луція Ліцинія Лукула. Марк Марцелл вирішив завершити війну до прибуття свого наступника. Тому шляхом перемовин, погроз та поступок змусив беллів, титтів та ареваків підписати капітуляції, а також сплатити контрибуцію 600 талантів.

У 148 році до н. е. Марцелла спрямували на чолі посольства до Нумідії, але під час подорожі він потонув під час шторму.

Родина[ред. | ред. код]

Діти:

  • Марк Клавдій Марцелл

Джерела[ред. | ред. код]

  • William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, v. 2, p. 932 (англ.)
  • Тит Лівій. XLI 13; XLII 32; XLIII 11; 14—15; XLV 4; 44. (лат.)
  1. ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марк_Клавдій_Марцелл_(консул_166_року_до_н._е.)&oldid=22186061