Марк Клавдій Марцелл (консул 183 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Марк Клавдій Марцелл (лат. Marcus Claudius Marcellus; 225 до н. е. — 169 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з плебейської гілки роду Клавдіїв. Син Марка Клавдія Марцелла, курульного еділа 216 року до н. е. У 185 році до н. е. стає претором. У 183 році до н. е. обирається консулом (разом з Квінтом Фабієм Лабеоном). Отримав як провінцію Лігурію. Наказав галлам не будувати нове місто у північній Італії. Цю вимогу галли виконали, але Марцелл їх підступно захопив й пограбував. Останні надали скаргу на дії Марцелла до сенату. Той наказав повернути галлам майно, але й надав припис галлав піти за Альпи.

Повноваження Марцелла були подовжені й на 182 рік до н. е. У 182–181 роках він проводив політику з приборкання та втихомирення Цизальпійської Галлії та Лігурії.

У 173 році до н. е. сенат спрямував Марцелла до Греції. Тут, у Дельфах, він займався суперечками всередині Етолійського союзу. У Коринфі він зібрав збори Ахейського союзу, де заклика боротися з Персеєм Македонським.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Fasti Capitolini
  • Тіт Лівій. XXXIX 23; 45; 54—56; XL 1; 16; 25—26; XLII 5-6; XLIV 3; 18