Перейти до вмісту

Марк Лейдлоу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Не плутати з Майком Лейдлоу — Канадським розробником відеоігор.
Марк Лейдлоу
англ. Marc Laidlaw Редагувати інформацію у Вікіданих
Марк Лейдлоу у 2011
Народився3 серпня 1960(1960-08-03)[1] (65 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лагуна-Біч, Орандж, Каліфорнія, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
ДіяльністьПисьменник, сценарист відеоігор
Alma materУніверситет Орегону
Знання мовамериканська англійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівАнглійська
ЖанрНаукова фантастика, жахи, відеоігри
Magnum opusEpistle 3d Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайт: marclaidlaw.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Марк Лейдлоу — американський письменник. Колишній сценарист Valve, де він працював над серією відеоігор Half-Life до свого звільнення у 2016 році. Він опублікував кілька романів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Лейдлоу навчався в Університеті Орегону, де він спробував програмування за допомогою перфокарт. Він написав свій перший роман, Dad's Nuke, що був опублікований в 1985. Впродовж наступного десятиліття він видав ще кілька розповідей, поки Марк працював юридичним секретарем у Сан-Франциско[джерело?].

Лейдлоу грав комп'ютерні та аркадні ігри, та не був в них зацікавлений доки не зіграв Myst (1993). Він був захоплений Myst і придбав новий комп'ютер щоб мати можливість грати в неї. Марк написав The Third Force (1996), роман заснований на світі гри Gadget[джерело?].

1990-ті-2016: Valve

[ред. | ред. код]

Лейдлоу приєднався компанії Valve під час розробки їх першої відеогри, Half-Life (1998) — шутера від першої особи. Спочатку він був найнятий для розробки іншої гри, Prospero, але гра була скасована та він почав роботу над Half-Life[2].

Згідно слів Лейдлоу, його внесок полягав у додаванні «старих сюжетних трюків» до амбітних задумів Valve[3]. Замість диктування наративних елементів, він працював з командою над імпровізацією ідей і надихався їхніми експериментами[3]. Він зробив внесок у «візуальну граматику» дизайну рівнів і зосередився на «створенні розповіді за допомогою архітектури… Розповідь повинна була бути випечена в коридорах.»[2].

Для Half-Life 2 (2004) команда розробила персонажів. Лейдлоу створив родинні стосунки між персонажами, заявивши, що це «основна драматична одиниця, зрозуміла кожному», яка рідко використовується в іграх[4]. Лейдлоу також працював над Half-Life 2: Episode One (2006) і Half-Life 2: Episode Two (2007), а також над декількома скасованими іграми Half-Life, зокрема Half-Life 2: Episode Three і гру у віртуальній реальності, дія якої розгортається на кораблі, що подорожує в часі[2]. Лейдлоу казав, що планував, щоб Episode Three завершила сюжетну арку Half-Life 2, після чого він «залишить її наступному поколінню»[3].

2016-сьогодення: Звільнення з Valve

[ред. | ред. код]

Лейдлоу оголосив про своє звільнення з Valve у січні 2016 року. Він сказав, що основною причиною його рішення був вік, і що він планує повернутися до написання історій[5]. Пізніше Лейдлоу сказав, що втомився від жанру FPS і розповіді історії в стилі Half-Life. Він сказав, що «завжди сподівався, що ми натрапимо на більш широку лексику чи граматику для розповіді історій у середовищі FPS, яка дозволить вам робити більше, ніж стріляти, натискати на кнопки чи пересувати ящики»[2].

25 серпня 2017 року Лейдлоу опублікував коротке оповідання під назвою «Epistle 3», описавши його як «відображення сну, який я бачив багато років тому». Журналісти інтерпретували його як короткий виклад того, що могло б стати сюжетом для Half-Life 2: Episode Three, хоча пізніше Лейдлоу це заперечував[2][6]. У 2023 році Лейдлоу заявив, що шкодує про те, що опублікував це оповідання. Він сказав, що в той час був «несповна розуму» і «повністю відірваний від реальності», і що історія створила проблеми для його колишніх колег у Valve[2].У 2020 році, Valve випустила нову гру в серії Half-Life — Half-Life: Alyx. Станом на 2023 рік Лейдлоу не грав у неї і сказав: «Я більше ніколи не хочу бачити жодного солдата Комбінату, навіть у віртуальній реальності.»[2].

У 2018 році Лейдлоу завершив новий роман «Under the Oversea», але не зміг знайти видавця і сам опублікував його на Kindle. Він сказав, що видавничий світ «забув, хто він такий» і що його вік заважає видавцям формувати нову аудиторію[2].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 2003 році Лейдлоу сказав, що серед його улюблених ігор були The Legend of Zelda, Animal Crossing, Castlevania: Symphony of the Night, Ico, Fatal Frame і Thief: The Dark Project[7]. Після звільнення з Valve Лейдлоу переїхав на Кауаї, Гаваї[2]. Він має ліцензію радіоаматора, а його позивний - WH6FXC[8].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
Цей список незавершений, Ви можете допомогти — додати пункти, яких бракує.

Романи

[ред. | ред. код]
  • Dad's Nuke. 1985.
  • Neon Lotus. 1988.[a]
  • Kalifornia (1993)
  • The Orchid Eater (1994)
  • The Third Force (1996), Gadget game tie-in
  • The 37th Mandala (1996), номінований на World Fantasy Award 1997 та нагороджений на International Horror Guild Award 1996
  • White Spawn (2015)
  • Underneath the Oversea (2018)

Короткі оповідання

[ред. | ред. код]
Історії[b]
Назва Рік Перша публікація Передруковано/зібрано Коментар
«Dankden» 1995 Марк Лейдлоу (Жовтень–Листопад 1995). Dankden. F&SF. Серія Bard Gorlen
«Catamounts» 1996 Марк Лейдлоу (Вересень 1996). Catamounts. F&SF.
«Childrun» 2008 Марк Лейдлоу (Серпень 2008). Childrun. F&SF. Серія Bard Gorlen
«Quickstone» 2009 Марк Лейдлоу (Березень 2009). Quickstone. F&SF. Серія Bard Gorlen
«The Perfect Wave» 2008 Руді Ракер & Марк Лейдлоу (Січень 2008). The Perfect Wave. Asimov's Science Fiction.
«Songwood» 2010 Марк Лейдлоу (Січень–Лютий 2010). Songwood. F&SF. Т. 118, № 1&2. с. 82—97. Серія Bard Gorlen
«Bemused» 2013 Марк Лейдлоу (Вересень/Жовтень 2013). Bemused. F&SF. Серія Bard Gorlen
«Catamounts» (Передрук) 2013 Марк Лейдлоу (Серпень 2013). Catamounts. Lightspeed.
«Belweather» 2013 Марк Лейдлоу (Вересень 2013). Belweather. Lightspeed.
«Rooksnight» 2014 Марк Лейдлоу (Травень/Червень 2014). Rooksnight. F&SF. Серія Bard Gorlen
«Watergirl» 2015 Руді Ракер & Marc Laidlaw (Січень 2015). Watergirl. Asimov's Science Fiction. Т. 39, № 1. с. 22—40.
«Stillborne» 2017 Марк Лейдлоу (Листопад/Грудень 2017). Stillborne. F&SF. Серія Bard Gorlen
«Weeper» 2020 Марк Лейдлоу (Вересень/Жовтень 2020). Weeper. F&SF. номіновано Серія Bard Gorlen
«Underneath the Oversea» 2020 Марк Лейдлоу (Листопад 2020). Underneath the Oversea.


Ігри

[ред. | ред. код]
Year Title
1998 Half-Life
2004 Half-Life 2
2006 Half-Life 2: Episode One
2007 Half-Life 2: Episode Two
2013 Dota 2

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. ↑ а б в г д е ж и к Peel, Jeremy (1 березня 2023). 'The narrative had to be baked into the corridors': Marc Laidlaw on writing Half-Life. Rock, Paper, Shotgun (англ.). Архів оригіналу за 2 березня 2023. Процитовано 3 березня 2023.
  3. ↑ а б в Marc Laidlaw (Valve) - Interview. Arcade Attack (брит.). 17 липня 2017. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 23 листопада 2019.
  4. ↑ Geoff, Keighley. The Final Hours of Half-Life 2. GameSpot (амер.). Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
  5. ↑ Kerr, Chris (8 січня 2016). Half-Life writer Marc Laidlaw leaves Valve after 18 years. Gamasutra. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 8 січня 2016.
  6. ↑ Machkovech, Sam (9 липня 2020). Valve secrets spill over—including Half-Life 3—in new Steam documentary app. Ars Technica (амер.). Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
  7. ↑ Valve Software Interview : Marc Laidlaw. Gaming Nexus (англ.). 27 січня 2003. Процитовано 19 листопада 2019.
  8. ↑ ULS License - Amateur License - WH6FXC - Laidlaw, Marc. wireless2.fcc.gov. Процитовано 4 серпня 2020.
  1. ↑ Номіновано на Премію імені Філіпа К. Діка у 1988.
  2. ↑ Короткі історії, якщо не зазначено інше.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марк_Лейдлоу&oldid=45321328