Марк Ноній Макрін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Ноній Макрін
Народився близько 110
Брешія, Провінція Брешія, Ломбардія
Помер після 180
Рим, Римська імперія
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик, військовий діяч
Посада консул-суффект
Термін 154 рік
Попередник Тіт Секстій Латеран
Наступник Секст Кальпурній Агрікола
Рід Нонії
У шлюбі з Аррія Цезенія Павліна
Діти Марк Ноній Аррій Муціан Манлій Карбон

Марк Ноній Макрін (лат. Marcus Nonius Macrinus; близько 110 — після 180) — державний і військовий діяч Римської імперії, консул-суффект 154 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з впливового роду Ноніїв з м. Бріксія (сучасна Брешіа). Розпочав кар'єру з очільника міських вігілів (поліцейських) за правління імператора Антоніна Пія. Згодом був одним з децемвірів для судових розглядів по цивільних справах. Після цього обіймав посади військового трибуна латіклавія (другий командувач після легата) XVI Флавієва легіона, квестора. У 138 році він став сенатором. Після цього призначено легатом імператора у провінції, був народним трибуном, претором, куратором течії Тибра, очолював XIII Парний легіон в Карнутумі (Паннонія).

У 154 році став консулом-суффектом разом із Пріфернієм Петом. Незабаром став членом колегії квіндецемвирів. Як імператорський легат-пропретор з 159 року керував провінціями Верхня та Нижня Паннонія. 161 року увійшов до складу жрецької колегії Антонінів (содал Антонініан Веріан). Був учасником Маркоманських війн у 166–167 та 175–180 роках. Став одним з найближчим друзів та радників імператора Марка Аврелія.

З 170 до 171 року як проконсул керував провінцією Азією. За його гарне ставлення до населення та відродження провінції після численних лих отримав титул «Рятівника», а громада м. Ефес поставила Нонію статую. З 171 до 175 року керував провінцією Бетика.

Поховано на виїзді з Риму, на Фламінієвій дорозі, неподалік від Тибру. Його син звів на честь батька мавзолей.

Був прототипом головного героя фільму "Гладіатор".

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Аррія Цезенія Павліна, донька Луція Цезенія Антоніна, консула-суффекта 128 року

Діти:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Bernadette Puech, Laurent Pernot: Orateurs et sophistes grecs dans les inscriptions d'époque impériale. Vrin 2002, ISBN 2-7116-1573-1, S. 197–199. (фр.)