Марк Плавтій Гіпсей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Плавтій Гіпсей
Народився 2 століття до н. е.
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Посада давньоримський сенатор[d][1] і консул[1]

Марк Пла́втій Гіпсе́й (лат. Marcus Plautius Ipseo; 2-а половина II століття до н. е.) — політичний діяч Римської республіки, консул 125 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив із заможного плебейського роду Плавтіїв. Був нащадком Гая Плавтія Веннона Гіпсея, консула 341 року до н. е. Про батьків та особливостей життя Гіпсея немає практично ніяких відомостей. У 125 році до н. е. його обрали консулом (разом з Марком Фульвієм Флакком). У той час як його колега відправився до південної Франції, Марк Плавтій залишився в Римі слідкувати за порядком. Марк Плавтій Гіпсей відновив дію закону Ліцинія—Семпронія. Загалом каденція пройшла мирно. Подальша доля його не відома.

Родина[ред. | ред. код]

Про дітей Гіпсея відомості замалі, але вважають, що його правнуком був Публій Плавтій Гіпсей, прихильник Гнея Помпея Великого.

Правництво[ред. | ред. код]

За низкою відомостей Марк Плавтій Гіпсей був спеціалістом з цивільного права, займаючись не лише практикою й розробкою його теоретичних підвалин. Жодної доробки Плавтія не збереглося дотепер.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Fasti Capitolini. (лат.)
  1. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3