Марк Теренцій Варрон Лукулл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Теренцій Варрон Лукулл
лат. Marcus Terentius Varro Lucullus[1]
Ім'я при народженні лат. Marcus Licinius Lucullus
Народився 116 до н. е.
Рим, Римська республіка
Помер 56 до н. е.
Рим, Римська республіка
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Посада еділ, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2]
Партія оптимати
Конфесія давньоримська релігія
Батько Луцій Ліциній Лукулл[d]
Мати Caecilia Metella Calva[d]
Брати, сестри  • Луцій Ліциній Лукулл[1]

Марк Теренцій Варрон Лукулл (116 — 56 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 43 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з роду нобілів Ліциніїв. Син Луція Луцинія Лукулла, претора 104 року до н. е., та Цецилії Метелли Кальви. Надалі був усиновлений Марком Теренцієм Варроном.

У 83 році до н. е. після повернення Луція Корнелія Сулли зі Сходу до Італії Марк приєднався до нього й виступив проти маріанців. Спочатку він завдав поразки ворогам при Плаценції, а згодом й при Фіденції. Цим Марк Лукулл заслужив повагу з боку Сулли.

У 81 році до н. е. став членом колегії понтифіків. У 79 році до н. е. його обрано курульним еділом. Під час своєї каденції провів пишні ігри, театральні вистави. Тоді же вперше на арені цирку проти гладіаторів виступили слони.

У 76 році до н. е. став претором у справах іноземців. Під час своєї каденції вів справу проти Гая Антонія Гібриди, якого звинувачували у зловживаннях у Греції.

У 73 році до н. е. його обрано консулом разом з Гаєм Кассієм Лонгіном. Разом із колегою домігся прийняття закону про субсидії на купівлю зерна для малозабезпечених громадян. Також захищав інтереси міста Ороп у Греції. У 72 році до н. е. його призначено проконсулом провінції Македонія. На цій посаді виступив проти фракійського племені бессів. Під час військової кампанії дійшов до Дунаю та західного узбережжя Чорного моря. Водночас захопив декількох баз Мітрідата VI, царя Понту, — міста Аполлонію (сучасний Созополь), Каллатіс (сучасна Мангалія), Томи (сучасна Констанца), Істрія. За цю звитягу отримав тріумф, який відсвяткував у 71 році до н. е.

У 71 році до н. е. був відкликаний сенатом для придушення повстання Спартака. Лукулл висадився у Брундізії. Втім армія Спартака ще раніше була розбита Крассом. У 66 році до н. е. Марк Лукулл був притягнутий до суду Гаєм Меммієм за діяльність під час диктатури Сулли. Проте Лукулла було виправдано.

У 63 році до н. е. протидіяв Луцію Сергію Катиліні у його спробі повалити римський уряд та захопити владу. У 58—57 роках до н. е. активно сприяв поверненню Цицерона з вигнання.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Arkenberg, J. S. Licinii Murenae, Terentii Varrones, and Varrones Murenae. Historia 42 (1993) 326-51. (англ.)
  • Keaveney, Arthur. Lucullus. A Life. London/New York: Routledge, 1992. ISBN 0-415-03219-9. (англ.)
  1. а б Любкер Ф. Licinii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 768–772.
  2. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3