Марк Юній Брут
Марк Юній Брут (лат. Marcus Junius Brutus Caepio) — (*85 — †42 до н. е.) — римський політичний діяч, сенатор, претор 44 року до н. е. Прихильник аристократичної республіки. Очолив змову сенаторів проти Юлія Цезаря, брав участь у його вбивстві. За легендою, смертельно поранений Цезар звернувся до Брута із своїми останніми словами «І ти, Бруте?» — тому що Цезарь Бруту довіряв і не підозрював у зраді.
Програвши в бою військам триумвірата — Октавіана, Марка Антонія і Лепіда, Брут заподіяв собі смерть.
В літературі образ Брута, який начебто втілював у собі вищі республіканські чесноти, часто ідеалізувався. В українській літературі — в поемі «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко назвав ім'я Брута як синонім борця за свободу. В класичній літературі ім'я Брута часто асоціюється з такими людськими вадами, як нерішучість, підступність та зрада.
Див. також[ред. • ред. код]
Джерела[ред. • ред. код]
- Шевченківський словник: У двох томах / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — К.: Головна редакція УРЕ, 1978.
| Це незавершена стаття про Стародавній Рим. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
