Мармуровий план Рима

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цегляна стіна, на якій був встановлений мармуровий план Рима.

Мармуровий план Рима (лат. Forma Urbis Romae або Forma Urbis marmorea) — античний монументальний план міста Рима, створений в епоху Септимія Севера в 203—211 роках.

На плані шириною 18 м і заввишки 13 м, 150 мармурових плит якого розташовувалися на внутрішній стіні храму Світу, в масштабі 1:240 було вказано розташування, контури і назви храмів, громадських і житлових будівель, терм у центральній частині міста. В середні віки мармурові плити плану було зруйновано і частково використано як будівельний матеріал і для приготування вапна.

Знахідка і припущення[ред. | ред. код]

У 1562 році з'явилися перші відомості про знахідки поблизу базиліки Косьми і Даміана окремих фрагментів, які були збережені кардиналом Алессандро Фарнезе.

Фрагменти мармурового плану Рима. Малюнок 1756 року.

За часів правління імператора Септимія Севера у храмі Світу містилася канцелярія префекта Рима. Це стало приводом для припущення, що план служив монументальним земельним кадастром. Проте, деякі аргументи свідчать проти цього припущення: занадто великий розмір плану незручний для практичного використання, трудності оновлення вже нанесених малюнків, порівняно мале число підписів, відсутність пояснюючих числових даних. На відміну від відомих римських кадастрових креслень стіни на плані позначені однією лінією, а не виділено двома.

Можливо, план було скопійовано з оригінальних креслень з метою прикраси значимого для римлян приміщення у храмі Світу, де зберігалися папірусні сувої з кадастрами.

Дослідники відмічали, що на плані зображені виключно будови і монументи: відсутні, як умовні елементи (межі районів, померій), так і природні об'єкти (наприклад, Тібр вгадується тільки через відсутність будівель). При цьому, на плані деталізовані не лише відомі архітектурні пам'ятники, культові споруди і особняки, але і майстерні, склади і квартали бідноти, що робить його цінним джерелом з топографії древнього Рима.

У 1741—1742 роках приватні збори фрагментів були передані в Капітолійський музей. Перші публікації зображень частин плану відносяться до 1756 і 1764 років.

Використання фрагментів для ідентифікації археологічних об'єктів древнього Рима започаткував архітектор Луїджі Каніна в 1825—1850 роках.

Дослідження[ред. | ред. код]

Театр Помпея на мармуровому плані.

У 1960 році підсумки вивчення мармурового плану італійськими ученими були опубліковані у фундаментальному 2-томному виданні «La Pianta Marmorea di Roma antica. Forma urbis Romae»[1]. Перший том присвячений історії знахідок, формуванню переліків ідентифікованих і не ідентифікованих фрагментів, розшифровці написів і проекту реконструкції плану в цілому. У другому томі відтворено репродукції рисунків часів Відродження і фотографії знайдених до того часу 712 уламків, розкладених по трьох групах:
 — фрагменти схем об'єктів з відомими адресами;
 — фрагменти схем об'єктів з невідомими адресами
 — фрагменти, які не співвідносяться зі схемами конкретних об'єктів і адресами.

Вивченню істориками і археологами доступні знайдені 1186 мармурових осколків і 87 фрагментів плану, що зберігаються у Палаці консерваторів (Капітолійські музеї), і відомі по замальовках. В цілому вони складають 10-15 % від античного плану міста

Каталогізації фрагментів плану з використанням сучасних комп'ютерних методів присвячений проект Стенфордського університету[2]. Створена у рамках проекту база даних — цифрових кольорових фотографій і 3D-моделей усіх фрагментів, що збереглися, — відкрита для дослідників у всьому світі через Інтернет або CD.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • David West Reynolds: Forma Urbis Romae: The Severan Marble Plan and the Urban Form of Ancient Rome. — PhD Diss. University of Michigan, 1996.
  • Сонькин В. Здесь был Рим. Современные прогулки по древнему городу — М.: АКТ, 2013, 608 с., — С. 179—181 ISBN 978-5-17-077984-0
  • Henri Jordan Forma Urbis Romae. Regionum XIIII (Berlin, 1874)
  • Carettoni, Gianfilippo; Colini, Antonio; Cozza, Lucos; and Gatti, Guglielmo, eds. La pianta marmorea di Roma antica. Forma urbis Romae (Rome, 1960)
  • Rodríguez Almeida, Emilio. «Aggiornamento topografico dei colli Oppio, Cispio e Viminale secondo la Forma Urbis marmorea». Rendiconti della Pontificia Accademia romana di Archeologia Vol XLVIII. Anni Accademici 1975—1976,: pp. 263—278 (Roma, 1976).
  • Rodríguez Almeida, Emilio. «Forma Urbis marmorea. Nuovi elementi di analisi e nuove ipotesi di lavoro», in Mélanges de l'École française de Rome 89/1: pp. 219—256 (Roma, 1977).
  • Rodríguez Almeida, Emilio. «Miscellanea sulla „Forma Urbis“ marmorea»; + Rodríguez Almeida, E. «Il Campo Marzio settentrionale: „Solarium“ e „Pomerium“»; in Rendiconti Accademia Romana di Archeologia — III serie Vol. LI-LII. Anni Accademici 1978—1979 e 1979—1980, (Roma, 1980).
  • Rodríguez Almeida, Emilio. «Forma Urbis Marmorea. Aggiornamento Generale» 1980, 2 vol., (Roma 1981).
  • Rodríguez Almeida, Emilio. «Un nuovo frammento della Forma Urbis Marmorea». Analecta Romana Istituti Danici, Suppl. 10: pp. 87-92 (Roma, 1983).
  • Rodríguez Almeida, Emilio. «Un frammento di una nuova pianta marmorea di Roma». Journal of Roman Archaeology (1): pp. 120—131 (Portsmouth, 1988).
  • Rodríguez Almeida, Emilio. «Novità minori dalla Forma Urbis marmorea». Ostraka 1 (1): pp. 55-80, (Roma, 1992).
  • Rodríguez Almeida, Emilio. «Diversi problemi connessi con la lastra n. 37 della Forma Urbis Marmorea e con la topografia in Circo e in Campo», in Rendiconti Accademia Romana di Archeologia, in III serie Vol. LXIV. Anno Accademico 1991—1992 (Roma, 1992). * Rodríguez Almeida, Emilio. «Euristica materiale e forma marmorea: alcuni falsi problemi» + Rodríguez Almeida, E. «Aemiliana», in Rendiconti Accademia Romana di Archeologia, III serie Vol. LXVIII. Anno Accademico 1995—1996, (Roma, 1996).
  • Rodríguez Almeida, Emilio. «Forma urbis antiquae, Le mappe marmoree di Roma tra la repubblica e Settimio Severo». Collection de l'École française de Rome 305/2002, (Roma, 2002).
  • Meneghini, Roberto; Santangeli Valenzani, Riccardo (eds), Formae Urbis Romae. Nuovi frammenti di piante marmoree dallo scavo dei Fori Imperiali (Bullettino della Commissione Archeologica Comunale di Roma, Suppl. 15) (Rome, 2006) 99-101 (bibliography on the Forma Urbis between 1960 and 2006)
  • Tucci, Pier Luigi, ‘New fragments of ancient plans of Rome’, Journal of Roman Archaeology 20 (2007) 469-80 (a review of Meneghini — Santangeli Valenzani 2006)

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Carettoni G.,Colini A., Cozza ., Gatti, G. La Pianta Marmorea di Roma antica. — Forma urbis Romae. 2 volumes — Roma: Comune di Roma, 1960
  2. Stanford Digital Forma Urbis Romae Project