Марон Ліванський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марон
Святий Марон
Народився IV століття
Syria Id, Візантійська імперія
Помер 410 рік
Левант[1]
Шанується Католицизм, Православ'я
У лику чудотворець і католицький святий[d]
День пам'яті 9 лютого (католицизм), 14 лютого (православ'я)
Праці покутні молитви
Подвижництво аскетизм, чернецтво
Медіафайли на Вікісховищі

Ма́рон (? — 410) — ранно-християнський арабський святий, аскет-самітник та чудотворець з Лівану, від якого бере свою назву ліванська греко-католицька церква, що зветься маронітською, а її члени маронітами.

Святий Марон з любові до Христа покинув світ і замешкав на горі, щоб на самоті посвятити себе досконалій злуці з Богом. Там він посвятив поганську святиню, яка з того часу служила християнам для їхнього побожного прославлення правдивого Бога. Господь наділив Свого вірного слугу даром чудесного зцілення недужих.

Слава про чудесні оздоровлення скоро розійшлася по всій околиці і незабаром до побожного пустельника почали приходити за порадою і допомогою люди. Марон намагався лікувати передусім недуги душі. Закінчив він своє богоугодне життя 410 року.

Папа Бенедикт XIV у 1753 році написав листа про святість Марона.

Примітки[ред. | ред. код]