Перейти до вмісту

Марочко Василь Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Василь Іванович Марочко
Народився5 лютого 1956(1956-02-05) (70 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Велика Чернігівка, Овруцький район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНаціональний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Галузьісторія
ЗакладІнститут історії України НАН України
Вчене званняПрофесор
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Відомий завдяки:дослідження Голодомору 1932—1933 років

Васи́ль Іва́нович Ма́рочко (нар. 5 лютого 1956, с. Велика Чернігівка, Овруцький район (нині Коростенського району), Житомирська область) — український історик. Доктор історичних наук.

Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України. Керівник Центру дослідження геноциду українського народу Інституту історії України НАН України. Голова ради Асоціації дослідників голодоморів в Україні (1996, 2008—2015).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Василь Марочко народився 5 лютого 1956 року у Велика Чернігівка неподалік Овруча на Житомирському Поліссі.

Закінчив історичний факультет Київського педагогічного інституту імені Максима Горького.

У 1981—1995 роках — аспірант, молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник.

У 1985 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Становлення радянського способу життя в колгоспному селі України. 1929—1937» (науковий керівник — д.і.н. С. В. Кульчицький) та отримав науковий ступінь кандидат історичних наук. У 1996 році захистив докторську дисертацію на тему «Українська селянська кооперація. Історико-теоретичний аспект. 1861—1929»[1].

У науковому доробку Василя Марочка — близько 100 публікацій про Голодомор, десятки монографій з історичної проблематики 1920—1930-х років.

З 2013 року — професор за спеціальністю «Історія України».

Погляди

[ред. | ред. код]

У 2009 році закликав не зносити, а залишити пам'ятники діячам комуністичної диктатури, які були причетні до організації Голодомору. Він пропонував внести такі пам'ятники у «пантеон псевдогероїв, або залишити, але поряд спорудити чорну дошку з написами, наприклад, що цей діяч є творцем Голодомору, політика якого була злочинною.»[2]

Праці

[ред. | ред. код]
  • Праці Василя Марочка [Архівовано 5 липня 2019 у Wayback Machine.] у бібліотеці Чтиво.
  • Василь Марочко, Хілліг Гьотц Репресовані педагоги України: жертви політичного терору (1929—1941). — Київ: Науковий світ, 2003.
  • Василь Марочко Голодомор 1932—33 рр. — Київ, 2007. — 64 с.
  • Василь Марочко Зачарований Десною. Історичний портрет Олександра Довженка. — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
  • Енциклопедія Голодомору 1932—1933 років в Україні / Вступне слово Євгена Нищука; Передмова, авторський текст Василя Марочка. — Дрогобич : Коло, 2018. — 576 с. — ISBN 978-617-642-388-1.
  • Йосип Сталін — фельдмаршал Голодомору / Національний музей Голодомору-геноциду, Інститут дослідження Голодомору. — К.: Видавець Мельник М. Ю., 2020. — 104 с.[3].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Марочко Василь Іванович
  2. Радянські пам'ятники до пантеону?
  3. ЙОСИП СТАЛІН – ФЕЛЬДМАРШАЛ ГОЛОДОМОРУ (Василь Марочко) – Інститут Дослідження Голодомору (укр.). Процитовано 7 серпня 2022.
  4. Руслан, Мороз (5 квіт. 2024 р.). Члени комітету із присудження Премії імені Івана Огієнка у 2024 році визначилися із лауреатами цьогорічної премії.
  5. Із зали засідань Президії НАН України: 11 березня 2026 року. Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni (укр.) (6): 3—9. 24 червня 2026. ISSN 2518-1203.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]