Марракеш
| Марракеш араб. مراكش бербер. ⵎⵕⵕⴰⴽⵛ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
| Основні дані | |||||
| 31°37′46″ пн. ш. 7°58′52″ зх. д. / 31.62947° пн. ш. 7.98108° зх. д. | |||||
| Країна | Марокко | ||||
| Регіон | Марракеш-Тенсифт-Ель-Хауз | ||||
| Столиця для |
Альморавіди, Альмохади і Марракеш — Сафі | ||||
| Засновано | 1062 | ||||
| Площа |
230 км² | ||||
| Населення | 1 036 500 (2007) | ||||
| Висота НРМ |
465 м[1] | ||||
| Назва мешканців |
фр. Marrakéchoise[2], фр. Marrakéchois[3], таш. Amrrakci і таш. Tamrrakcit | ||||
| Міста-побратими |
Сус, Гранада (1994)[4][5], Марсель, Клермон-Ферран, Тімбукту, Ташкент, Аяччо, Тур, Нью-Йорк, Мекка, Париж, Мадрид, Одеса (7 травня 2019)[6], Сіді Беннурd, Гранбі (листопад 1981)[7] | ||||
| Часовий пояс |
Західноєвропейський час і UTC+0 | ||||
| GeoNames | 2542997 | ||||
| OSM | r2799538 ·R | ||||
| Поштові індекси |
40000 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста |
Fatima Ezzahra El Mansourid | ||||
| Вебсайт |
ville-marrakech.ma | ||||
| Мапа | |||||
![]() | |||||
|
| |||||
| | |||||
Марраке́ш (араб. مراكش, murrākush; бербер. ⵎⵕⵕⴰⴽⵛ, mṛṛakc) — адміністративний центр північно-західного регіону Марракеш-Сафі, четверте за величиною місто у Королівстві Марокко.[8] У місті проживає 928 850 осіб. Одне з чотирьох імперських міст Марокко. Чисельність міського населення регіону становить 1 938 016 осіб, (2014)[9].
Місто лежить біля підніжжя Атлаських гір. Як і багато міст Північної Африки і Близького Сходу, Марракеш має стару укріплену частину міста — квартал Медина, і сучасну частину — Гулеш. Марракеш — третє за важливістю місто Марокко після Касабланки й Рабату.
Можливе походження його назви від амазіг (берберського) слова mur (n) akush, що означає «Земля Богів». Корінь mur використовується наразі в берберській мові головним чином в жіночій формі tamurt. Той же самий корінь mur, як й у Мавританії (Mauritania), однак це твердження ще не здобуло офіційного визнання.
Ще кілька десятиліть тому Марокко було відоме як Королівство Марракеш у арабів, персів й європейців. Європейська назва Morocco, Marruecos, Maroc, Marokko безпосередньо походить від берберського слова Murakush. Місто зветься Marrakech французькою, Marrakech або Marrakesh англійською, Marrakesch німецькою й Marakeş турецькою мовою.
| Медіна міста Марракеш | |
|---|---|
| Medina of Marrakesh [10] | |
| Світова спадщина | |
| 31°37′46″ пн. ш. 7°58′52″ зх. д. / 31.62947° пн. ш. 7.98108° зх. д. | |
| Країна | |
| Тип | Культурний |
| Критерії | i, ii, iv, v |
| Об'єкт № | 331 |
| Регіон | Арабські країни |
| Зареєстровано: | 1985 (9 сесія) |
![]() | |
| | |
Місто було засноване у 1062 році Юсуфом ібн Ташфіном, першим правителем династії Ель-Мурабітін. Впродовж століть воно служило столицею спочатку Альморавідів, а з 1147 року — Альмохадів, що прийшли їм на зміну. Золота доба Марракешу припадає на правління Якуб аль-Мансур (1184-99), який збудував мечеті Кутубія і Ель-Мансур. 70-метровий мінарет мечеті Кутубія досі залишається символом Марракешу.
В 1269, Марракеш перейшов під владу Марінідів, які перенесли столицю у Фес. У XVI столітті Саадити повернули йому столичні функції. 1524 року Марракеш захопив Мухаммад аш-Шейх.
У місті збереглися руїни палацу Ель-Баді та комплекс гробниць Саадитів. У 1912 Марракешем оволоділи сахарські повстанці на чолі з аль-Хібою, але місто було незабаром відвойовано французами і до 1956 воно входило до складу французького протекторату Марокко. Фактичне управління містом знаходилося в руках феодальної родини аль-Глауї, один з представників якого, (Тамі аль-Глауї), ініціював у 1953 повалення султана Мухаммеда V.
Марракеш зазнав значних руйнувань у результаті руйнівного землетрусу ввечері 8 вересня 2023 р.[11]
Медина Марракешу, внесена в 1985 році до списку пам'ятників Світової спадщини, зветься «червоним містом» через рудуватий відтінок глинобитних будівель і укріплень. В серці Медини — майдан Джем аль-Фна. Тут можна побачити акробатів, казкарів, продавців води, танцюристів, музикантів. За старим містом простирається великий пальмовий гай. Марракеш славиться своїми садами та парками. Серед них слід визначити оливковий гай Менара і обнесені загорожею сади Агдал площею 405 га.
- Обслуговується аеропортом Марракеш-Менера
- Сполучене автомагістраллю з Касабланкою.
- Залізничне сполучення з Танжером, Касабланкою, Рабатом й Фесом, Оператор залізничних перевезень — ONCF.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом напівпустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 28.3 °C (83 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 12.2 °С (54 °F).[12]
| Клімат Марракеша | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 28 | 30 | 36 | 37 | 40 | 43 | 48 | 45 | 42 | 37 | 32 | 28 | 48 |
| Середній максимум, °C | 17 | 19 | 22 | 23 | 26 | 30 | 36 | 36 | 32 | 26 | 22 | 18 | 26 |
| Середня температура, °C | 12 | 13 | 16 | 17 | 20 | 23 | 28 | 28 | 26 | 21 | 16 | 13 | 20 |
| Середній мінімум, °C | 6 | 8 | 10 | 11 | 13 | 16 | 20 | 20 | 18 | 15 | 11 | 7 | 13 |
| Абсолютний мінімум, °C | −1 | 0 | 1 | 2 | 7 | 11 | 12 | 12 | 10 | 1 | 0 | 0 | −1 |
| Норма опадів, мм | 20 | 30 | 30 | 30 | 10 | 0 | 0 | 0 | 0 | 20 | 30 | 20 | 240 |
| Днів з опадами | 5 | 6 | 6 | 5 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 4 | 5 | 7 | 47 |
| Вологість повітря, % | 65 | 60 | 60 | 60 | 55 | 50 | 45 | 50 | 55 | 60 | 60 | 70 | 57.5 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
-
Мечеть Кутубія
-
Площа Джем аль-Фна вночі
-
Вигляд з пагорба
-
Міська ратуша
-
Міська брама Баб Агно
-
Джем аль-Фна у вечорі
-
Мур садів Агдал
-
Повітроплавство
-
Сади Менара
-
Аеропорт Марракеш-Менера
- ↑ https://it-ch.topographic-map.com/map-46jxgp/Marrakech/?zoom=19¢er=31.6283%2C-7.99821&popup=31.62848%2C-7.99809
- ↑ https://web.archive.org/web/20220920163624/http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- ↑ http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- ↑ https://www.granada.org/v2010.nsf/xxtod/ciudadeshermanas
- ↑ https://www.granada.org/inet/osm.nsf/mapas.htm?open&ruta=BDUKCMN
- ↑ https://omr.gov.ua/ua/international/goroda-partneri/marrakesh-korolevstvo-marokko/
- ↑ https://numerique.banq.qc.ca/patrimoine/details/52327/2870342
- ↑ Словарь географических названий зарубежных стран / Отв ред. А. М. Комков. Ред. коллегия: Г. .Г Арутюнова, Е. В. Горовая, Л. Г. Иванов и др. — М. : Недра, 1986. — 459 с. (с. 219)
- ↑ Попереднє повідомлення про перші результати Загального перепису населення та житла 2014 року [Архівовано 31 травня 2020 у Wayback Machine.] hcp.ma (фр.)
- ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
- ↑ Жахливий землетрус перетворив Марокко на руїни: все, що відомо про стихійне лихо. 24 Канал. 9 вересня 2023. Архів оригіналу за 16 січня 2025. Процитовано 9 лютого 2025.
{{cite web}}: Недійсний|мертвий-url=dead(довідка) - ↑ Клімат Марракеша
- Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 163—164)
- photographs of Marrakech by Antony Marsh [Архівовано 22 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Відео Тур в Марракеші [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
| № | Назва | Область | Населення | № | Назва | Область | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Касабланка Фес |
1 | Касабланка | Касабланка — Сеттат | 3 359 800 | 11 | Бені-Меллаль | Бені-Меллаль — Хеніфра | 447 330 | Танжер Марракеш |
| 2 | Фес | Фес — Мекнес | 1 112 070 | 12 | Сафі | Марракеш — Сафі | 415 323 | ||
| 3 | Танжер | Танжер — Тетуан — Ель-Хосейма | 947 950 | 13 | Уджда | Східна | 410 808 | ||
| 4 | Марракеш | Марракеш — Сафі | 928 850 | 14 | Надор | Східна | 369 102 | ||
| 5 | Сале | Рабат — Сале — Кенітра | 890 403 | 15 | Хурибга | Бені-Меллаль — Хеніфра | 326 674 | ||
| 6 | Мекнес | Фес — Мекнес | 632 100 | 16 | Сеттат | Касабланка — Сеттат | 323 821 | ||
| 7 | Рабат | Рабат — Сале — Кенітра | 577 827 | 17 | Ель-Джадіда | Касабланка — Сеттат | 298 673 | ||
| 8 | Агадір | Сус — Масса | 543 378 | 18 | Хеніфра | Бені-Меллаль — Хеніфра | 269 930 | ||
| 9 | Кенітра | Рабат — Сале — Кенітра | 572 700 | 19 | Таза | Фес — Мекнес | 250 258 | ||
| 10 | Тетуан | Танжер — Тетуан — Ель-Хосейма | 463 968 | 20 | Мохаммедія | Касабланка — Сеттат | 241 962 | ||



