Марракеш — Сафі
Координати 31°22′37″ пн. ш. 8°16′41″ зх. д. / 31.37708900002778023° пн. ш. 8.27819800002777839° зх. д.Координати: 31°22′37″ пн. ш. 8°16′41″ зх. д. / 31.37708900002778023° пн. ш. 8.27819800002777839° зх. д.
|
Марраке́ш — Сафі́[2] (араб. مراكش آسفي; бербер. ⵎⵕⵕⴰⴽⵛ ⴰⵙⴼⵉ) — один з дванадцяти регіонів Марокко. Був заснований у вересні 2015 року та має населення 4 520 569 осіб[3]. Регіональний центр — стародавнє місто Марракеш[4].
Загальні дані[ред. | ред. код]
Регіон Марракеш — Сафі був утворений у вересні 2015 року у зв'язку з новим адміністративним поділом королівства шляхом злиття колишнього регіону Марракеш — Тенсіфт — Ель-Хауз з провінціями Сафі та Юссуфія у регіоні Дуккала — Абда[4].
Регіон складається з одної префектури (Марракеш) та сьоми провінцій[3].
Визначні місця[ред. | ред. код]

У регіоні розташовано чимало історичних та туристичних пам'яток, дві з яких входять до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО:
- Марракеш — одне з чотирьох імперських міст Марокко. Медина (старе місто) Марракешу містить чимало старовинних будівель та є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
- Ес-Сувейра — історичне портове місто на узбережжі Атлантичного океану. Середновічна португальська колонія, що мала назву Могадор. Медина міста є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
- Узуд — водоспад в Атлаських горах, що є одним з найпопулярніших туристичних об'єктів регіону.
- Тубкаль — найвища гора Марокко. Посідає 36-е місце у світі за відносною висотою.
- Сафі — старовинне портове місто. Друге за населенням місто регіону.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ Словники України online - УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД НАН УКРАЇНИ. lcorp.ulif.org.ua. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 25 грудня 2020.
- ↑ а б Population légale d'après les résultats du RGPH 2014 sur le Bulletin officiel N° 6354 (pdf). Haut-Commissariat au Plan (араб.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 11 липня 2015.
- ↑ а б Décret fixant le nom des régions (pdf). Portail National des Collectivités Territoriales (фр.). 20 лютого 2015. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 11 грудня 2015.