Марселу Каетану
| Марселу Каетану Marcello Caetano | |
|---|---|
порт. Marcello José das Neves Alves Caetano  | |
 Marcello Caetano | |
 прем'єр-міністр Португалії | |
| 27 вересня 1968 — 25 квітня 1974 | |
| Попередник | Антоніу де Олівейра Салазар (прем'єр-міністр Португалії) |
| Наступник | Антоніу де Спінола (президент Ради національного порятунку) |
| Народився | 17 серпня 1906[1][2][…] Лісабон, Португалія[4] |
| Помер | 26 жовтня 1980[1][2][…] (74 роки) Ріо-де-Жанейро, Бразилія[4] |
| Похований | Кладовище Святого Іоанна Хрестителя (Ріо-де-Жанейро) |
| Відомий як | політик, викладач університету, адвокат, історик, правник, політолог |
| Місце роботи | Лісабонський університет |
| Країна | Португалія |
| Alma mater | Лісабонський університет |
| Політична партія | Національна єдність |
| Нагороди | |
| Підпис |  |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Марсе́лу Каета́ну або повне ім'я Марсе́лу Жозе́ даш Не́віш А́лвіш Каета́ну (порт. Marcello José das Neves Alves Caetano; 17 серпня 1906, Лісабон — 26 жовтня 1980, Ріо-де-Жанейро) — португальський політик, прем'єр-міністр Португалії у 1968—1974 роках.
Закінчив юридичний факультет Лісабонського університету, здобувши науковий ступінь доктора у 1931 році. З самого початку своєї політичної діяльності став прихильником авторитарного режиму Салазара, з яким працював у міністерстві фінансів, міністерстві колоній, займав інші керівні посади за диктаторського режиму Нової держави. У 1968 році після погіршення стану здоров'я Салазара був призначений на його посаду прем'єр-міністра, на якій перебував до повалення диктатури 25 квітня 1974 року під час Революції гвоздик. Вважається послідовником режиму свого попередника Салазара, проте був прихильником більш відкритої зовнішньої політики з деякими пожвавленнями свободи слова.
Після революційних подій Каетану разом з сім'єю було дозволено залишити Португалію — спочатку він вилетів на острів Мадейра, згодом оселився в Бразилії, де і помер у 1980 році від серцевого нападу.
У Бразилії займався викладацькою академічною діяльністю в одному з університетів Ріо-де-Жанейро. Невдовзі після його смерті було опубліковано перший і єдиний том його праці Історія португальського права (порт. História do Direito Português). З моменту залишення Португалії і до самої смерті ніколи не бажав повернутися на батьківщину.
- Нова держава (Португалія)
- Амеріку Томаш
- Революція гвоздик
- Рада національного порятунку
- Список прем'єр-міністрів Португалії
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11932329X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
| Попередник: | Прем'єр-міністри Португалії 1968—1974 |
Наступник: |
| Олівейра Салазар 1932—1968 |
Рада національного порятунку 1974 |
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 17 серпня
- Народились 1906
- Уродженці Лісабона
- Померли 26 жовтня
- Померли 1980
- Померли в Ріо-де-Жанейро
- Випускники Лісабонського університету
- Кавалери ордена Ізабелли Католички з ланцюгом
- Кавалери Великого хреста ордена Ізабелли католички
- Кавалери Великого хреста ордена Альфонсо X Мудрого
- Кавалери Великого хреста ордена Вежі й Меча
- Кавалери Великого Хреста ордена Сантьяго (Португалія)
- Почесні доктори Мадридського університету Комплутенсе
- Почесні доктори Університету Сантьяго-де-Компостела
- Диктатори
- Португальські дипломати
- Міністри закордонних справ Португалії
- Прем'єр-міністри Португалії
- Померли від серцевого нападу
- Португальські емігранти до Бразилії