Марта Аргеріх

Марта Аргеріх
ісп. Martha Argerich
Основна інформація
Дата народження	5 червня 1941(1941-06-05)[…] (82 роки)
Місце народження	Буенос-Айрес, Аргентина
Роки активності	1945 — тепер. час
Громадянство	Аргентина
Професії	піаністка
Вчителі	Vincenzo Scaramuzzad, Friedrich Guldad і Артуро Бенедетті Мікеланджелі
Інструменти	фортепіано
Жанри	класична музика
Лейбли	Deutsche Grammophon, EMI, Philips Recordsd, EMI Classicsd, Philips Classics Recordsd і Decca Records
Нагороди	Praemium Imperiale (2005) Міжнародний конкурс виконавців у Женеві (1957) Конкурс піаністів імені Шопена (1965) diamond Konex awardd (1999) Конкурс піаністів імені Бузоні (1957) Arrau Medald (1997) Echo Klassik Award - Instrumentalist of the Yeard (2013)
Діти	Lyda Chen-Argerichd, Stéphanie Argerichd і Annie Dutoitd
Цитати у Вікіцитатах  Файли у Вікісховищі

Марта Аргеріх (інакше — Аргеріч, ісп. Martha Argerich; нар. 5 червня 1941, Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинсько-швейцарська піаністка.

Біографія

По материнській лінії походить з єврейської родини, чиї батьки емігрували з царської Росії від погромів до Аргентини і при підтримці Єврейського колонізаційного товариства оселилися в одній з колоній барона Моріса де Гірша. Батько і мати Маргарити Агеріх були активістами соціалістичної партії.

Марта почала грати в три роки, публічно дебютувала виконанням концерту Моцарта у 8-ми річному віці. 1955 року родина переїхала до Європи, вчилася у Артуро Бенедетті Мікеланджелі, Штефана Ашкеназі.

1957 року стала переможницею Женевського міжнародного музичного конкурсу й міжнародного конкурсу піаністів імені Бузоні; 1965 року — переможницею міжнародного конкурсу піаністів імені Шопена у Варшаві. 2005 року — лауреатка премії Греммі за найкраще виконання камерної музики (разом з Михайлом Плетньовим), в 2006 — за найкраще інструментальне виконання з оркестром (з Клаудіо Аббадо і Малерівським камерним оркестром). Визнана гідною Імператорської Премії Японії (2005). Про неї знято документальний фільм Жоржа Гашо «Марта Аргерич: Нічна розмова» (2002).

Її репертуар охоплює широке коло композиторів від Й. С. Баха до Шнітке, проте переважають автори-романтики (Шопен, Шуман). Виступала також в ансамблях з Ґідоном Кремером, М.Майським та іншими.

Відзнаки та премії

• За великі заслуги у сфері культури почесна громадянка міста Лугано (2010).

Особисте життя

Аргеріх була одружена тричі. Від першого шлюбу з композитором Чен Лянг Шенгом (кит. 陈亮声) має дочку Ліду, скрипальку. У 1969—1973 роках Аргеріх була одружена зі швейцарським диригентом Шарлем Дютуа, від якого має дочку Анні Дютуа, акторку і журналістку. У 1970-х Аргеріх була одружена з піаністом Стівеном Ковачевичем. Від нього має дочку Стефані, кінорежисерку і продюсерку, яка 2012 року випустила документальний біографічний фільм про свою матір Bloody Daughter. Разом з другим і третім колишніми чоловіками Аргеріх продовжує виступати разом.

З 1954 року Аргеріх мешкає у Європі. Жила у Бельгії, Швейцарії, громадянство якої має, і Франції.

1990 року у Аргеріх біло діагностовано меланому. Після лікування рак перейшов у стадію ремісії, але 1995 року був рецидив. Після експериментального лікування у США хвороба знаходиться у стадії ремісії донині.

Посилання

• Інформація про Марту Аргеріх(англ.)
• Репертуар(англ.)
• Інформація про Марту Аргеріх [Архівовано 12 вересня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
• Інформація про Марту Аргеріх(італ.)