Мартиненко Іван Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мартиненко Іван Михайлович
Мартиненко Іван Михайлович 1941.jpg
Народився 15 червня 1899(1899-06-15)
Рогинці, Роменський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер липень 1959 (60 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українці
Діяльність державний діяч, політик
Посада депутат Верховної ради СРСР[d] і депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Іва́н Миха́йлович Марти́ненко (15 червня 1899(1899-06-15), Рогинці, Роменський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — липень 1959, Харків, Українська РСР, СРСР) — український радянський комуністичний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 1–2-го скликань (1938—1951), член Президії Верховної Ради УРСР 1-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 2–3-го скликань (1946—1954). Член Ревізійної Комісії КПУ (1952—1954).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 15 червня 1899(18990615) року в родині селянина-бідняка в селі Рогинці, тепер Роменський район, Сумська область, Україна. У 1906 році помер його батько. Трудову діяльність розпочав у тринадцятирічному віці наймитом, пас худобу. У 1912 році закінчив сільську школу. З 1912 року працював підмайстром каменяра у підрядника будівельних робіт у місті Ромнах. З 1916 року — робітник приватної колісної майстерні в селі В'юнок Роменського повіту Полтавської губернії.

З грудня 1918 по 1922 рік служив у Червоній армії, брав участь у Громадянській війні в Росії.

Після демобілізації, з січня 1923 року працював головою волосного комітету незаможних селян у селі Рогинцях. З квітня 1923 року — голова Рогинської сільської ради.

З жовтня 1923 року навчався в однорічній радянській партійній школі І ступеня в місті Ромни.

У червні 1924 — квітні 1925 року — завідувач Великобубнівського районного сільбуду Роменської округи Полтавської губернії.

Член ВКП(б) з 1925 року.

У квітні 1925 — 1926 року — завідувач агітаційно-масового відділу Смілянського районного комітету КП(б)У Роменської округи.

З 1926 року — курсант Полтавської губернської радянської партійної школи; завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Кобеляцького районного комітету КП(б)У Полтавської округи; директор семирічної школи в місті Кобеляки Полтавської округи. У 1928 році закінчив радянську партійну школу ІІ ступеня.

У 1931—1933 роках — завідувач відділу агітаційно-масової роботи Кобеляцького районного комітету КП(б)У на Полтавщині; завідувач відділу агітаційно-масової роботи Валківського районного комітету КП(б)У на Харківщині.

У 1933—1934 роках — директор Кобеляцького педагогічного технікуму Харківської області.

У 1934—1936 роках — заступник секретаря (2-й секретар) Кобеляцького районного комітету КП(б)У Харківської області.

У 1936—1938 роках — 1-й секретар Кобеляцького районного комітету КП(б)У Харківської (з 1937 року — Полтавської) області.

У червні 1938 — січні 1940 року — голова Організаційного комітету Президії Верховної Ради Української РСР по Полтавській області. У січні 1940 — вересні 1941 року — голова виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих.

У 1941—1943 роках — служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Був уповноваженим Військової ради 6-ї армії. З 1942 року — член Військової ради 57-ї, а потім 68-ї армій.

У жовтні 1943 — вересні 1950 року — голова виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих.

У 1950 — листопаді 1953 року — голова виконавчого комітету Сумської обласної ради депутатів трудящих.

З 1953 року — заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих.

До липня 1959 року — начальник Харківського обласного управління промисловості продовольчих товарів.

Помер на початку липня 1959 року в Харкові.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Мартиненко Іван Михайлович: облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 156—157.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 60.
  • Список депутатів, обраних у Верховну Раду УРСР // Вісті [Рад депутатів трудящих УРСР]. — 1940. — № 72 (5861). — 28 березня. — С. 1.
  • Полтавщина: влада на історичних паралелях. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2012.