Мартинов Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Іванович Мартинов
рос. Иванъ Ивановичъ Мартыновъ
Народився1771[2][3][…]
Переволочна, Полтавський полк, Гетьманщина
Помер20 жовтня (1 листопада) 1833 або 1 листопада 1833(1833-11-01)[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна Російська імперія
Діяльністьмовознавець, письменник, ботанік, класичний філолог, перекладач, педагог, поет
Галузьфілологія, ботаніка[5], класична філологія[5], переклад[5] і поезія[5]
Alma materВладімірська духовна семінарія, Полтавська слов'янська семінарія (1788) і Санкт-Петербурзька духовна академія (1792)
Знання мовросійська[5], латина[5], давньогрецька[5] і французька
ЗакладСмольний інститут шляхетних дівчатd

Іван Іванович Мартинов (1771, Переволочна Полтавської губернії — 20 жовтня (1 листопада) 1833, Петербург) — російський філолог та ботанік. Член Російської академії (1807), видавець літературного журналу «Муза».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Полтавській губернії в родині священика. Навчався в Полтавській Слов'янській семінарії (до 1788), потім в Олександро-Невській семінарії (1788—1792)[7]. Після закінчення семінарії був учителем грецької мови, потім латинської граматики, поезії та риторики, потім перейшов на службу в канцелярію колегії закордонних справ. У 1796 році почав видавати журнал «Муза», з яким співпрацювали Державін, Сперанський, Словцов та інші.

У 1797 році Мартинов був призначений учителем російської мови та географії в Смольному інституті. За дорученням Новосильцева та Строганова зробив багато перекладів. У 1803 році Мартинов був призначений директором Міністерства народної освіти; сприяв заснуванню Педагогічного інституту (де читав лекції з естетики) та багатьох інших навчальних закладів.

У 18041805 роках він видавав журнал «Північний Вісник»[8]. У 1806 році він написав статут цензури. У 18231829 роках Мартинов видав 26 томів перекладів грецьких класиків Софокла, Гомера, Геродота, Піндара та інших . Переклад кожного класика підкріплений великими історико-філологічними поясненнями. Вірші були перекладені прозою, за винятком Анакреона, переданого білими віршами.

Однак найважливішим внеском Мартинова в науку був опублікований у 1820 році словник ботанічної термінології та номенклатури. У словнику використана латинська та російська термінологія, створена на основі французької. Коли його книга «Техно-ботанічний словник» була перевидана в 1990 році, та була визнана важливість його роботи, ботаніки-систематики Руурд Хугленд і Джеймс Ревілья повідомили про зміну авторства деяких найменувань таксонів досить високого рангу на користь Мартинова.

Праці

[ред. | ред. код]

Родини рослин, описані Мартиновим

[ред. | ред. код]
  • Andropogonaceae Martinov Tekhno-Bot. Slovar (dup.) 28. 1820
  • Avenaceae Martinov Tekhno-Bot. Slovar (dup.) 60. 1820
  • Lamiaceae Martinov, nom. cons. Tekhno-Bot. Slovar 355. 1820
  • Prunaceae Martinov Tekhno-Bot. Slovar 511. 1820.[9]
  • Zingiberaceae Martinov, nom. cons. Tekhno-Bot. Slovar 682. 1820
  • Phyllanthaceae — назву повернули в результаті філогенічного дослідження 2006 року і відокремлення родини від молочайних.[10]

Див. також

[ред. | ред. код]

Список ботаніків за скороченням

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Словарь русских писателей XVIII века. Выпуск 2: К—П / под ред. А. М. ПанченкоСПб: Наука, 1999. — С. 273–276. — ISBN 5-02-028095-X
  2. Biodiversity Heritage Library — 2006.
  3. автор назви (ботаніка)
  4. Faceted Application of Subject Terminology
  5. а б в г д е ж Czech National Authority Database
  6. IPNI,  Martinov
  7. Був однокурсником Михайла Сперанського і Петра Словцова в Олександро-Невській семінарії.
  8. Северный Вестник, с.-петербургский журнал (1804—1805 гг.) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  9. Tropicos|Name — Prunaceae Martinov
  10. Hoffmann, Petra; Kathriarachchi, Hashendra S.; Wurdack, Kenneth J. (2006). «A Phylogenetic Classification of Phyllanthaceae». Kew Bulletin 61 (1): 37–53.

Посилання

[ред. | ред. код]