Мартин Бубер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мартин Бубер
Martin Buber
Мартін Бубер
Мартін Бубер
При народженні Мордехай
Дата народження 8 лютого 1878(1878-02-08)
Місце народження Відень, Австро-Угорщина
Дата смерті 13 червня 1965(1965-06-13) (87 років)
Місце смерті Єрусалим, Ізраїль
Національність єврей
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина,
Ізраїль Ізраїль
Рід діяльності філософ, юдаїст, письменник і громадський діяч
Роки активності: 1920–1960 роки
Премії

Австрійська державна премія (1958, 1961, 1964),
Премія імені Еразма (1963, Нідерланди).

Ма́ртин (Мордехай[1]) Бу́бер (івр. ‎מרטין בובר, нім. Martin Buber, * 8 лютого 1878, Відень — ↑ 13 червня 1965, Єрусалим) — єврейський релігійний мислитель і письменник, духовний лідер європейського єврейства, перший президент Академії наук Ізраїлю (19601962).

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Відні в родині львівських книговидавців[1], першу половину життя (з 3 років) прожив у Львові. Навчався у Віденському університеті.

Як німецько-єврейський релігійний філософ, перекладав і коментував біблійні тексти. В центрі його філософських поглядів — буття як діалог між Богом і людиною.

Світову славу йому принесла філософська праця «Я і Ти» (1923, українське видання — 2012[1]).

З 1925 тісно співпрацював із Францем Розенцвайґом у процесі перекладу арамейського тексту Біблії на німецьку мову. Згідно з задумом, новий переклад мав заново відтворити живий біблійний текст у просторі сучасної німецької мови та культури. Для Бубера цей процес проходив у вигляді запрошення до конструктивного діалогу двох культур.

З 1938 — в Єрусалимі, де обраний професором Єврейського університету.

Після Другої світової війни часто виступав із лекціями у провідних університетах Європи та Америки. Його визнали за духовного лідера свого часу, який своїми працями значно вплинув як на світогляд юдеїв, так і на християнський світ. У цей період виходять основні його праці з філософії релігії та історії хасидизму: «Ґоґ і Маґоґ» (1941, українське видання — 2008) та «Райський сад хасидизму» (1945, більш відома як «Хасидські історії», російське видання — 1997, 2006). У період 19481950 Бубер працював над науковою роботою «Два образи віри» (нім. Zwei Glaubensweisen, 1951). А в 1960 вийшла остання його монографія «Походження та сутність хасидизму».

Праці[ред.ред. код]

Оригінальні праці[ред.ред. код]

  • Die Geschichten des Rabbi Nachman (1906)
  • Die fünfzigste Pforte (1907)
  • Die Legende des Baalschem (1908)
  • Daniel — Gespräche von der Verwirklichung (1913)
  • Die jüdische Bewegung — gesammelte Aufsätze und Ansprachen 1900–1915 (1916)
  • Vom Geist des Judentums — Reden und Geleitworte (1916)
  • Die Rede, die Lehre und das Lied — drei Beispiele (1917)
  • Ereignisse und Begegnungen (1917)
  • Chinesische Geister- und Liebesgeschichten (1919)
  • Der grosse Maggid und seine Nachfolge(1922)
  • Reden über das Judentum (1923)
  • Ich und Du (1923)
  • Das Verborgene Licht (1924)
  • Die chassidischen Bücher (1928)
  • Aus unbekannten Schriften (1928)
  • Ekstatische Konfessionen (1909)
  • Zwiesprache (1932)
  • Kampf um Israel — Reden und Schriften 1921–1932 (1933)
  • Hundert chassidische Geschichten (1933)
  • Die Troestung Israels: aus Jeschajahu, Kapitel 40 bis 55 (1933); with Franz Rosenzweig
  • Erzählungen von Engeln, Geistern und Dämonen (1934)
  • Das Buch der Preisungen (1935); with Franz Rosenzweig
  • Deutung des Chassidismus — drei Versuche (1935)
  • Die Josefslegende in aquarellierten Zeichnungen eines unbekannten russischen Juden der Biedermeierzeit (1935)
  • Die Schrift und ihre Verdeutschung (1936); with Franz Rosenzweig
  • Aus Tiefen rufe ich Dich — dreiundzwanzig Psalmen in der Urschrift (1936)
  • Das Kommende: Untersuchungen zur Entstehungsgeschichte des Messianischen Glaubens — 1. Königtum Gottes (1936 ?)
  • Die Stunde und die Erkenntnis — Reden und Aufsätze 1933–1935 (1936)
  • Zion als Ziel und als Aufgabe — Gedanken aus drei Jahrzehnten — mit einer Rede über Nationalismus als Anhang (1936)
  • Worte an die Jugend (1938)
  • Moseh (1945)
  • Dialogisches Leben — gesammelte philosophische und pädagogische Schriften (1947)
  • Der Weg des Menschen: nach der chassidischen Lehre (1948)
  • Das Problem des Menschen (1948, Hebrew text 1942)
  • Die Erzählungen der Chassidim (1949)
  • Gog und Magog — eine Chronik (1949, Hebrew text 1943)
  • Israel und Palästina — zur Geschichte einer Idee (1950, Hebrew text 1944)
  • Der Glaube der Propheten (1950)
  • Pfade in Utopia (1950)
  • Zwei Glaubensweisen (1950)
  • Urdistanz und Beziehung (1951)
  • Der utopische Sozialismus (1952)
  • Bilder von Gut und Böse (1952)
  • Die Chassidische Botschaft (1952)
  • Recht und Unrecht — Deutung einiger Psalmen (1952)
  • An der Wende — Reden über das Judentum (1952)
  • Zwischen Gesellschaft und Staat (1952)
  • Das echte Gespräch und die Möglichkeiten des Friedens (1953)
  • Einsichten: aus den Schriften gesammelt (1953)
  • Reden über Erziehung (1953)
  • Gottesfinsternis — Betrachtungen zur Beziehung zwischen Religion und Philosophie (1953)
  • Hinweise — gesammelte Essays (1953)
  • Die fünf Bücher der Weisung — Zu einer neuen Verdeutschung der Schrift"' (1954); with Franz Rosenzweig
  • Die Schriften über das dialogische Prinzip (Ich und Du, Zwiesprache, Die Frage an den Einzelnen, Elemente des Zwischenmenschlichen) (1954)
  • Sehertum — Anfang und Ausgang (1955)
  • Der Mensch und sein Gebild (1955)
  • Schuld und Schuldgefühle (1958)
  • Begegnung — autobiographische Fragmente (1960)
  • Logos: zwei Reden (1962)
  • Nachlese (1965)

Українські переклади[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

  • 16355 Бубер — астероїд, названий на честь філософа[2].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007, стор. 436.
  • Лопушанський Василь, Ляховин Олена, Дашко Наталія. Мартін Бубер: життєвий і творчий шлях. — Дрогобич: «Відродження», 2007. — 108 с.
  • Салій Анатолій. Два образи віри Мартіна Бубера в призмі новітньої юдейської філософії // Філософські обрії. — Полтава, 2007 — № 18. — С. 186–199.

Посилання[ред.ред. код]