Мартин Гаштольд
| Мартин Гаштовт лит. Martynas Goštautas пол. Marcin Gasztołd ст.-укр. Мартинъ Кгаштольдъ | |||
 | |||
| Герб Абданк | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1470 (1471) — 1475 | |||
| Попередник: | Семен Олелькович (як удільний князь) | ||
| Наступник: | Іван Ходкевич | ||
| |||
| 1477 — 1480 | |||
| Попередник: | Станко Судзівоєвич | ||
| Наступник: | Богдан Сакович | ||
| |||
| 1464 — 1471 | |||
| Народження: |
1423 Вільнюс, Велике князівство Литовське  | ||
| Смерть: |
1505 Вільнюс, Велике князівство Литовське | ||
| Національність: | литовець | ||
| Країна: |
 Велике князівство Литовське | ||
| Релігія: | католицтво | ||
| Рід: | Гаштовти | ||
| Батько: | Іван Гаштовт | ||
| Мати: | Дорота (ймовірно, Задора) або Єлизавета Н.[1] | ||
| Шлюб: |
Q17096131?[2][3][4] і Ганна Гольшанськаd[5][3][6] | ||
| Діти: | Альбрехт | ||
Ма́ртин Ґа́штовт, також Мартин Ґаштольд[7] (лит. Martynas Goštautas, пол. Marcin Gasztołd, ст.-укр. Мартинъ Кгаштольдъ; 1423 — 1483[1] / 1505) — державний, політичний і військовий діяч Великого князівства Литовського. Намісник новогрудський (1464—1471), Воєвода Київський (1471–1480), маршалок земський литовський (1477—1480), воєвода троцький (1480 р.).[1]
Представник шляхетського роду Гаштовтів гербу Абданк.
Перебував на службі у польського короля і великого князя литовського Казимира IV. Після смерті удільного київського князя Симеона Олельковича (†1470), який був одруженим з його сестрою Марією Гаштольд, призначений Казимиром IV Ягеллончиком київським воєводою — але кияни не впустили його у місто. У 1471 повернувся з військом і погрозою застосування сили змусив киян скоритися, чим поклав кінець існуванню удільного Київського князівства. За спогадами посла Венеційської республіки до Персії Амброзія Контаріні, М. Гастольд («Пан Мартин») опікувався ним під час його перебування в Києві, сприяв його безпечному вояжу до хана в Криму.[8]
Не знайшовши підтримки серед міського українського населення, в 1475 році повернувся до Литви. У 1480 році київським воєводою був призначений киянин Іван Ходкевич.
Перша дружина — Марина Гольшанська-Трабська. Син: Альбрехт — державний, політичний і військовий діяч.
Друга дружина — княжна Анна Гольшанська, донька князя Юрія Семеновича Гольшанського (пом. після 1498). Дочка: Єлизавета (пол. Elżbieta) — дружина троцького каштеляна Івана (Яна) Миколи Радзивілла (1474 — 1522; шлюб 1492 р.[1]))
- 1 2 3 4 Gasztołdowie (01) [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 98.
- 1 2 Пятраўскас Р. Літоўская знаць у канцы XIV—XV ст.: Склад — структура — улада — 2 — Смаленск: 2014. — С. 231. — 386 с. — ISBN 978-5-00076-015-4
- ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VI, Ziemia nowogródzka i województwo nowogródzkie XV–XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk, 2024. — С. 84. — 524 с. — ISBN 978-83-66911-67-3
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 99.
- ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. II, Województwo trockie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2007. — С. 225. — 687 с. — ISBN 978-83-7181-453-2
- ↑ Білоус Н. О. До питання про запровадження маґдебурзького права в Києві [Архівовано 5 травня 2016 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 125. — ISSN 0130-5247.
- ↑ Амвросій Контарини / Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей (в III розділах, редактори Володимир Антонович, Ф. Терновський). — Кіевъ : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — ІІ р. — С. 6—8. ст.(рос.)
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
- Ґаштовт Мартин // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 2. — С. 472.
- Шабульдо Ф. М. Гаштовт Мартин Іванович [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 58. — ISBN 966-00-0405-2.
- Радянська енциклопедія історії України. — К., 1969. — Т. 1.
- Marcin Gasztołd h. Awdaniec (ID: 5.965.17) [Архівовано 19 червня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)