Перейти до вмісту

Мартин Гаштольд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мартин Гаштовт)
Мартин Гаштовт
лит. Martynas Goštautas
пол. Marcin Gasztołd
ст.-укр. Мартинъ Кгаштольдъ
Мартин Гаштовт
Герб Абданк
Воєвода Київський
1470 (1471)  1475
Попередник: Семен Олелькович (як удільний князь)
Наступник: Іван Ходкевич
Прапор
Прапор
Маршалок земський литовський
1477  1480
Попередник: Станко Судзівоєвич
Наступник: Богдан Сакович
Намісник новогрудський
1464  1471
 
Народження: 1423(1423)
Вільнюс, Велике князівство Литовське Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 1505(1505)
Вільнюс, Велике князівство Литовське Редагувати інформацію у Вікіданих
Національність: литовець
Країна: Велике князівство Литовське
Релігія: католицтво
Рід: Гаштовти
Батько: Іван Гаштовт
Мати: Дорота (ймовірно, Задора) або Єлизавета Н.[1]
Шлюб: Q17096131?[2][3][4] і Ганна Гольшанськаd[5][3][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Альбрехт

Ма́ртин Ґа́штовт, також Мартин Ґаштольд[7] (лит. Martynas Goštautas, пол. Marcin Gasztołd, ст.-укр. Мартинъ Кгаштольдъ; 1423 — 1483[1] / 1505) — державний, політичний і військовий діяч Великого князівства Литовського. Намісник новогрудський (1464—1471), Воєвода Київський (14711480), маршалок земський литовський (1477—1480), воєвода троцький (1480 р.).[1]

Представник шляхетського роду Гаштовтів гербу Абданк.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Перебував на службі у польського короля і великого князя литовського Казимира IV. Після смерті удільного київського князя Симеона Олельковича (†1470), який був одруженим з його сестрою Марією Гаштольд, призначений Казимиром IV Ягеллончиком київським воєводою — але кияни не впустили його у місто. У 1471 повернувся з військом і погрозою застосування сили змусив киян скоритися, чим поклав кінець існуванню удільного Київського князівства. За спогадами посла Венеційської республіки до Персії Амброзія Контаріні, М. Гастольд («Пан Мартин») опікувався ним під час його перебування в Києві, сприяв його безпечному вояжу до хана в Криму.[8]

Не знайшовши підтримки серед міського українського населення, в 1475 році повернувся до Литви. У 1480 році київським воєводою був призначений киянин Іван Ходкевич.

Родина

[ред. | ред. код]

Перша дружина Марина Гольшанська-Трабська. Син: Альбрехт — державний, політичний і військовий діяч.

Друга дружина — княжна Анна Гольшанська, донька князя Юрія Семеновича Гольшанського (пом. після 1498). Дочка: Єлизавета (пол. Elżbieta) — дружина троцького каштеляна Івана (Яна) Миколи Радзивілла (1474 1522; шлюб 1492 р.[1]))

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 4 Gasztołdowie (01) [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  2. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 98.
  3. 1 2 Пятраўскас Р. Літоўская знаць у канцы XIV—XV ст.: Склад — структура — улада — 2 — Смаленск: 2014. — С. 231. — 386 с. — ISBN 978-5-00076-015-4
  4. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VI, Ziemia nowogródzka i województwo nowogródzkie XV–XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk, 2024. — С. 84. — 524 с. — ISBN 978-83-66911-67-3
  5. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 99.
  6. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. II, Województwo trockie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: Wydawnictwo DiG, 2007. — С. 225. — 687 с. — ISBN 978-83-7181-453-2
  7. Білоус Н. О. До питання про запровадження маґдебурзького права в Києві [Архівовано 5 травня 2016 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 125. — ISSN 0130-5247.
  8. Амвросій Контарини / Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей (в III розділах, редактори Володимир Антонович, Ф. Терновський). — Кіевъ : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — ІІ р. — С. 6—8. ст.(рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]