Перейти до вмісту

Мартин буроголовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Мартин буроголовий

Шлюбне оперення
Позашлюбне оперення
Позашлюбне оперення
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина:Мартинові (Laridae)
Підродина:Мартинові (Larinae)
Рід:Chroicocephalus
Вид:Мартин буроголовий
Біноміальна назва
Chroicocephalus brunnicephalus
(Jerdon, 1840
Синоніми
Larus brunnicephalus
Посилання
Вікісховище:Chroicocephalus brunnicephalus
Віківиди:Chroicocephalus brunnicephalus
ITIS:824033
МСОП:22694384
NCBI:2772041

Мартин буроголовий[2] (Chroicocephalus brunnicephalus) — вид мартинів з роду Chroicocephalus.

Поширення

[ред. | ред. код]

Ареалом гніздування буроголового мартина є гори південно-центральної Азії від Туркменістану на заході до південного заходу Ганьсу (Китай) на сході та Паміру і Тибету на півдні. Зимує на узбережжі Індії, на півночі Шрі-Ланки та в Південно-Східній Азії. Гніздиться на островах у великих холодних високогірних озерах різної солоності або на сусідніх болотах, часто відвідуючи узбережжя та річки поза періодом розмноження.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Сезон розмноження починається в травні. Гніздиться колоніями від 50 пар до кількох тисяч. Він харчується рибою, креветками та субпродуктами під час зимівлі, а також має великий раціон, включаючи гризунів, сміттєві відходи, личинок, слимаків і дощових черв'яків під час сезону розмноження.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2018). Chroicocephalus brunnicephalus: інформація на сайті МСОП (англ.) 4 березня 2023
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Pons J.M., Hassanin, A., and Crochet P.A.(2005). Phylogenetic relationships within the Laridae (Charadriiformes: Aves) inferred from mitochondrial markers. Molecular Phylogenetics and Evolution 37(3):686-699