Мартин звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мартин звичайний
Птах у зимовому вбранні
Птах у зимовому вбранні
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Мартинові (Laridae)
Підродина: Мартинові (Larinae)
Рід: Chroicocephalus
Вид: Мартин звичайний
Chroicocephalus ridibundus
(Linnaeus, 1766
Розповсюдження звичайного мартина Червоним — гніздовий ареал Рожевим — місця зимівлі
Розповсюдження звичайного мартина

Червоним — гніздовий ареал
Рожевим — місця зимівлі

Синоніми
Larus ridibundus
Посилання
Вікісховище: Chroicocephalus ridibundus
Віківиди: Chroicocephalus ridibundus
ITIS: 176835
МСОП: 22694420
NCBI: 8914
Fossilworks: 367998

Мартин звичайний[1][2] (Chroicocephalus ridibundus) — невеликий птах родини мартинових (Laridae), що гніздиться на обширній території Євразії та на атлантичному узбережжі Канади. На більшій частині ареалу це перелітний птах, хоча в деяких районах Західної Європи веде осілий спосіб життя. Гніздиться переважно на невеликих прісноводних водоймах колоніями, розмір яких може досягати кількох тисяч пар. Часто селиться поблизу великих міст і харчових звалищ. У шлюбному вбранні серед інших видів мартинів виділяється темно-коричневою головою і білою потилицею. Це один з найпоширеніших мартинів у світі — його загальна чисельність перевищує 4 млн особин.

Назва[ред. | ред. код]

Сучасне літературне чайка[3] позначає вид Vanellus vanellus. Заст. назви — чайка морська[4], ібиска[5]

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Дорослий у шлюбному вбранні
Кільцювання пташеняти мартина звичайного

Мартин середніх розмірів. У шлюбному вбранні має темно-коричневу голову. Кінці крил чорні, нижня сторона крил відносно світла. У зимовому вбранні за забарвленням дуже схожий на мартина тонкодзьобого, але відрізняється від нього коротшими шиєю і дзьобом, більш високим чолом. Молоді птахи — за характерним малюнком верхньої сторони крил добре відрізняються від молодих птахів інших видів.

Самець і самка в шлюбному вбранні. Голова до потилиці, підборіддя і горло темно-коричневі. Очі зверху і знизу облямовані вузькою білою смужкою. Передня і середня частина спини і верхня частина крила сірі. У дистальній частині крила клиноподібна біла пляма, що розширюється до кінця крила. Інша частина оперення — шия, нижня частина тіла, хвіст, надхвістя — білі. Дзьоб, краї повік, ноги — темно-червоні, райдужна оболонка бура.

Дорослі самець і самка в зимовому вбранні. Як у шлюбному вбранні, однак голова біла. Око попереду облямоване чорним. Під оком (іноді і за ним) і в області вушних пер чорно-сірі плями. Дзьоб ясно-червоний з темним кінцем, ноги ясно-червоні.

Яйця мартина звичайного (Тулузький музей)

У культурі[ред. | ред. код]

Мартин звичайний є птахом-символом японської столиці Токіо[6].

Література[ред. | ред. код]

  • Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К. : АН УРСР, 1957. — 432 с.
  • Птицы СССР. Чайковые / В.Д. Ильичев, В.А. Зубакин. — М : Наука, 1988. — 416 с.(рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Фауна України: охоронні категорії. Довідник [Архівовано 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.] / О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ, 2010. — стр. 32
  3. Чайка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ЧАЙКА – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 12 листопада 2018. 
  5. Тлумачення / значення слова "ІБИСКА" | Словник української мови. Словник Грінченка. hrinchenko.com (ua). Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 12 листопада 2018. 
  6. Офіційна сторінка метрополії Токіо. Символи Токіо. Архів оригіналу за 6 червня 2013. Процитовано 16 листопада 2011.