Мартім Мерсіо да Сілвейра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Мартім Мерсіо да Сілвейра
Особові дані
Народження 2 березня 1911(1911-03-02)[1]
  Баже, Ріу-Гранді-ду-Сул, Бразилія
Смерть 16 серпня 1972(1972-08-16) (61 рік)
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Зріст 183 см
Вага 77 кг
Громадянство Flag of Brazil (1968–1992).svg Бразилія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1929 Парагвай «Гуарані» (Асунсьйон)  ? (?)
1930—1932 Бразилія «Ботафогу»  ? (?)
1933—1934 Аргентина «Бока Хуніорс»  ? (?)
1935—1940 Бразилія «Ботафогу»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1934—1938 Бразилія Бразилія 6 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1944 Бразилія «Ботафогу»
1946 Бразилія «Ботафогу»
1952—1953 Бразилія «Ботафогу»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Мартім Мерсіо да Сілвейра (порт. Martim Mércio da Silveira, 2 березня 1911, Баже16 серпня 1972, Ріо-де-Жанейро) — бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника, зокрема, за клуб «Ботафогу», а також національну збірну Бразилії. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Чотириразовий переможець Ліги Каріока. Чемпіон Аргентини. У складі збірної — володар Кубка Ріу-Бранку.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У футболі дебютував 1929 року виступами за команду «Гуарані» (Асунсьйон).

Згодом з 1930 по 1934 рік грав у складі команд клубів «Ботафогу» та «Бока Хуніорс».

1935 року повернувся до клубу «Ботафогу», за який відіграв 5 сезонів. Завершив професійну кар'єру футболіста у 1940 році.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1934 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії. Протягом кар'єри у національній команді провів у її формі 6 офіційних матчів і 21 неофіційний, забивши 2 голи[2].

У складі збірної був учасником двох мундіалей:

чемпіонату світу 1934 року в Італії, де зіграв в єдиному поєдинку команди на турнірі проти збірної Іспанії (1-3)[3]
чемпіонату світу 1938 року у Франції, де зіграв проти Польщі (6-5)[4], Чехословаччини (1-1)[5] і Італії (1-2)[6], а команда здобула бронзові нагороди.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після закінчення кар'єри гравця тричі очолював «Ботафогу» - в 1944, 1946 і 1952-1953 роках.

Помер 16 серпня 1972 року на 62-му році життя у місті Ріо-де-Жанейро.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Ботафогу»: 1930, 1932, 1934, 1935
«Бока Хуніорс»: 1934
збірна Бразилії :1932

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]