Мартін Генріх Клапрот

Мартін Генріх Клапрот
нім. Martin Heinrich Klaproth
Народився	1 грудня 1743(1743-12-01) Верніґероде
Помер	1 січня 1817(1817-01-01) (73 роки) Берлін
Поховання	Доротеенштадтський цвинтар
Країна	Прусське королівство
Діяльність	хімік, фармацевт, викладач університету, мінералог, науковець, винахідник
Галузь	хімія
Заклад	Берлінський університет
Членство	Лондонське королівське товариство Прусська академія наук Академія корисних наук в Ерфуртіd Шведська королівська академія наук Петербурзька академія наук Геттінгенська академія наук
Батько	Johann Julius Klaprothd
У шлюбі з	Christiane Sophie Lehmannd
Діти	Julius Klaprothd Johanna Wilhelmine Klaprothd
Нагороди	член Лондонського королівського товариства
Мартін Генріх Клапрот у Вікісховищі

Мартін Генріх Клапрот (нім. Martin Heinrich Klaproth; 1 грудня 1743, Верніґероде — 1 січня 1817, Берлін) — німецький хімік, першовідкривач трьох хімічних елементів: цирконію, урану та титану. Батько сходознавця Юліуса Клапрота.

Біографія

Велику частину життя був аптекарем. Працював в Кведлінбурзі, Ганновері, Данцигу, 1771 року перебрався в Берлін. Нарешті, 1787 року Клапрот був запрошений викладати хімію в артилерійську академію, а з утворенням Берлінського університету став 1810 року його професором.

Наукова діяльність

Клапрот був в Німеччині авторитетним противником теорії флогістону, особливо відомий своїм аналізом мінералів, ретельність якого і дозволяла виявляти нові елементи (хоча отримати хоча б один з них в чистому вигляді Клапроту не вдалося). Першовідкривач явища поліморфізму: 1798 року він встановив, що мінерали кальцит та арагоніт мають однаковий хімічний склад — СаСО₃.

Твори

Основні роботи Клапрота, в цілому близько 200, зібрані ним самим до шеститомного зібрання «Beiträge zur chemischen Kenntnis der Mineralkörper» (Берлін, 1793-1815). Крім того, Клапрот склав «Хімічний словник» (нім. Chemisches Wörterbuch; 1807-1810).

Дотичні факти

Іменем Клапрота названо кратер на Місяці.

Посилання

• Клапрот (Мартин-Генрих Klaproth, 1743—1817). // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
• Персональна сторінка Мартіна Генріха Клапрота на офіційному сайті РАН