Маруся Звіробій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олена Анатоліївна Самбул (Біленька)
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Загальна інформація
Народження 17 вересня 1978(1978-09-17) (41 рік)
Київ, СРСР
Псевдо Маруся Звіробій
Військова служба
Вид ЗС Емблема ДШВ.svg ДШВ України
Рід військ БЗ ДШВ.svg Десантні війська
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Відзнака Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції»
Орден «Народний Герой України»

Маруся Звіробій (справжнє ім'я Олена Анатоліївна Самбул (Біленька); 17 вересня 1978(19780917), Київ) — українська доброволець, інструкторка навчального центру ДШВ, громадська діячка, блогерка.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Проживала у селищі Калинівка недалеко від Києва.

Вищу освіту отримала у сфері журналістики. До Майдану була приватним підприємцем, була власницею веб-студії, викладала дизайн, займалася рекламою. Була учасницею клубу історичної реконструкції.

Активну участь у Революції гідності взяла одразу після подій 18 лютого 2014 р. в Маріїнському парку й на Майдані.[2] Стала волонтером, створивши проєкт «Допомога пораненим Майдану».[3]

З початком війни почала допомагати військовикам. Улітку 2014-го організувала полігон початкового військового вишколу, на якому волонтери-інструктори, що мали військовий фах, навчали початкової військової підготовки бійців збройних сил України та добровольчих батальйонів перед виїздом на фронт.[3]

Восени 2014 року командирка 11-го батальйону ДУК «Правого сектора» з Київщини. У 2015 році Маруся зі своєю командою почала співпрацювати з 79 бригадою ВДВ, готуючи для них бійців на вже контрактну службу. Випускників її команди називали «Марусиними ведмедями».[3]

2016 — старший солдат та командирка мобільної інструкторської групи десанту Збройних сил України «Марусині ведмеді» 199-го навчального центру ДШВ, що на Житомирщині[3].

2017 — стала військовиком бригади швидкого реагування Національної гвардії України, а вже за рік повернулась до лав десантно-штурмових військ із новим проєктом.[3]

На початку 2019 року, за підтримки командувача Десантно-штурмових військ Михайла Забродського та начальника Генерального Штабу Віктора Муженка втілює в життя пілотного проєкта коротких ротацій у окремому розвідувальному батальйоні ДШВ у складі цього батальйону на контрактній службі[3].

Звільнилася з ЗСУ за станом здоров'я.

Заміжня. Має доньку Зоряну.

Кримінальне переслідування[ред. | ред. код]

На початку листопада 2019 року Маруся Звіробій разом із нардепкою від Європейської солідарності Софією Фединою записали відео з певними висловами (трактовано від правоохоронців як «погрози вбивством») на адресу президента України Володимира Зеленського, після його візиту в жовтні 2019 року до міста Золоте, де Зеленський спілкувався на підвищених тонах із добровольцями, що протестували проти розведення військ[4][5][6]. Після цього ГПУ була відкрита справа проти Софії Федини та Марусі Звіробій[7].

28 листопада у будинку Звіробій слідчі ДБР, за присутності спецпризначенців СБУ з спецпідрозділу «Альфа», провели обшук і вилучили три мобільних телефони, зареєстровану зброю (рушницю 12 калібру та карабін АКМ без набоїв)[8]. Обшук відбувався в будинку бабусі Олени на Київщині, у невідведений законом час (з 6:45 ранку), перші 1,5 години з брутальними порушеннями процесуальних норм: без присутності адвоката із забороною відеофіксації та приведеними понятими. Також проведено обшук транспортного засобу[9].

Як заявили згодом слідчі, цей обшук вони вважають законним, адже отримали на нього дозвіл суду. Оленин адвокат Андрій Писаренко пояснив, що розслідування проти його підзахисної ведено за статтями[10]:

  • Дії щодо насильницької зміни чи повалення конституційного ладу чи захоплення державної влади (ст. 109, ч. 3),
  • Посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112),
  • Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча (ст. 346).

6 лютого ДБР повідомило про підозру Звіробій у погрозах Зеленському. 10-го лютого відбулося судове слідування. Суд обрав Звіробій запобіжний захід, її зобов'язали носити електронного браслета[11] Звіробій сказала:

« Я була присутня на всіх судах, які відбуваються... Вся країна, у справі Шеремета, щонайменше, зробила висновки: ми потрапили в тоталітарну державу, правоохоронці — це найманці системи і система закриває без доказів. Коли ми готувалися до суду, ми виходили з цього... я приймаю цей бій і якщо мене боїться особисто Зеленський і вважає, що мене можна посадити за попередження, я виїм йому мозок. Нехай це теж якось кваліфікують — може, як канібалізм[11] »

10 лютого 2020 суд зобов'язав Марусю здати закордонного паспорта й обрав запобіжний захід у формі особистого зовоб'язання терміном до 9 квітня[12].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ БІОГРАФІЯ: Маруся Звіробій // Обозреватель
  2. ↑ Маруся Звіробій: "Якщо переможуть чекісти, то ґіві і … https://wz.lviv.ua › article › 402484-marusia-zvirobii-yakshcho-peremozh
  3. ↑ а б в г д е ж и Бригаду швидкого реагування НГУ розвалили совкові кадри: давали комбригу на начштабу 2 «совків», і обирай, який із цих пенсіонерів досиджуватиме, — військовослужбовець Маруся Звіробій у проекті «Цензор. НЕТ» «Своя війна». ВIДЕО / Цензор.нет, 15.01.2019.
  4. ↑ Руденко, Сергій (29 листопада 2019). Коментар: У справі Звіробій і Федини команда Зеленського поводить себе нерозумно. Deutsche Welle. Процитовано 17 грудня 2019. 
  5. ↑ Грабовський, Сергій (1 грудня 2019). Звіробій і Федина: погрози президентові чи констатація фактів?. Радіо Свобода. Процитовано 17 грудня 2019. 
  6. ↑ Проти Федини та Звіробій порушили кримінальну справу: подробиці // 5 канал, 01.11.2019.
  7. ↑ ГПУ відкрила справу щодо Федини і Звіробій через скандальне звернення до Зеленського. 24 Канал. Процитовано 2019-12-01. 
  8. ↑ Маруся Звіробій розповіла про результати обшуків у неї вдома. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2019-11-28. 
  9. ↑ Обшуки вдома у волонтерки Марусі Звіробій проводяться з численними порушеннями закон
  10. ↑ Обшук у Марусі Звіробій: пояснення від ДБР та адвоката волонтерки. 24 Канал. Процитовано 2019-12-01. 
  11. ↑ а б «Я виїм Зеленському мозок, нехай це кваліфікують як канібалізм», — Звіробій прокоментувала запобіжний захід суду
  12. ↑ Суд обрав запобіжний захід Звіробій. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-02-10. 
  13. ↑ Стартують вибори нової нагородної ради ордена «Народний герой України», — Бутусов / Цензор.нет, 18.07.2018.

Посилання[ред. | ред. код]

А  Б  В  Г Ґ  Д  Е Є  Ж  З  І Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маруся_Звіробій&oldid=27302065