Марценюк-Кухарук Марія Гаврилівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марценюк-Кухарук Марія Гаврилівна
Народилася 20 червня 1936(1936-06-20) (87 років)
Потопиха, Липоводолинський район, Харківська область, Українська СРР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність хімік
Alma mater хімічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1959)
Науковий ступінь кандидат хімічних наук (1971) і доктор технічних наук (1990)
Заклад Інститут фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського
Нагороди

Марценюк-Кухарук Марія Гаврилівна (20 червня 1936(19360620), Потопиха) — українська вчена-хімік, доктор технічних наук.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 20 липня 1936 року в селі Потопиха Сумської області.

У 1959 році закінчила хімічний факультет Київського Державного Університету імені Т. Г. Шевченка (спеціальність — хімія).

З 1971 року — кандидат хімічних наук; з 1979 року — старший науковий співробітник; з 1990 року — доктор технічних наук.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 1987 року, лауреат премії ім. Л. В. Писаржевського НАН України в галузі хімії та хімічної технології 2000 року.

Кар'єрний шлях[ред. | ред. код]

  • 08.1959-08.1971 — інженер Інституту фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського Академії Наук УРСР;
  • 09.1971-05.1980 — молодший наковий співробітник Інституту фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського Академії Наук УРСР;
  • 05.1980-06.1996 — старший науковий співробітник Інституту фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського Академії Наук УРСР;
  • 06.1990-06.1999 — провідний науковий співробітник Інституту фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського НАН України.

Основні напрямки наукової діяльності[ред. | ред. код]

Розробка каталізаторів і способів очистки відхідних газів від СО, NOx, CnHm, а також оксидний багатокомпонентний блочної стільникової структури каталізатор для селективного відновлення оксидів азоту аміаком і вуглеводнями.

Розроблена високоефективна технологія вуглекислотного підживлення рослин закритого ґрунту каталітично очищеними відхідними газами власних котелень і широко впроваджена в господарствах України.

Розроблено нові високоефективні каталізатори для селективного відновлення оксидів азоту вуглеводнями на основі синтетичних та природних цеолітів, а також з'ясовано механізм впливу оксидів сірки на цеолітні каталізатори СКВ-процесу.

Основні наукові публікації[ред. | ред. код]

  • Марценюк-Кухарук М. Г. Каталитическая очистка выбросных газов от окиси углерода // Роль химии в охране окружающей среды. Сборник научных трудов. — Киев: Наукова думка, 1983. — С. 73-87.
  • Марценюк-Кухарук М. Г. Закономерности окисления окиси углерода на палладиевых и меднохромоксидных катализаторах / Марценюк-Кухарук М. Г., Орлик С. Н. // Катализ и катализаторы. — Киев: Наукова думка, 1987. — вып. 25. — С. 45-52.
  • Пятницкий Ю. И. О механизме реакции CO с NO на палладиевых катализаторах / Пятницкий Ю. И., Марценюк-Кухарук М. Г., Орлик С. Н. // Теоретическая и экспериментальная химия. — 1987.- Т. 23, № 4. — С. 484–489.
  • Остапюк В. А. Влияние SO2 на реакцию селективного восстановления NO углеводородами С3, С4 на церийсодержащем цеолите / Остапюк В. А., Марценюк-Кухарук М. Г., Орлик С. Н. // Теоретическая и экспериментальная химия. — 1996. — Т. 32, № 4. — С. 255–257.
  • Орлик С. Н. Влияние диоксида серы на активность модифицированных морденитов в процессе СКВ NOx / Орлик С. Н., Стружко В. Л., Марценюк-Кухарук М. Г., Стасевич В. П., Остапюк В. А., Тельбиз Г. М. // Теоретическая и экспериментальная химия. — 1999. — Т. 35, № 2. — С. 119–124.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Інститут фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського Національної академії наук України. 1927-2007. 80 років (під ред. В.Д. Походенка) — Київ: Інститут фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України, 2007 — 333 с. з іл.
  • Кінетика і механізм гетерогенно-каталітичних реакцій 75 років систематичних досліджень в галузі кінетики і механізму гетерогенно-каталітичних реакцій в Інституті фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України (Ю.І. Пятницький, С.М. Орлик) — Київ: Інститут фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України, 2009 — 46 с. з іл.

Посилання[ред. | ред. код]