Марценюк Василь Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марценюк Василь Петрович
Народився 16 квітня 1971(1971-04-16) (53 роки)
Великі Дедеркали, Шумський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Країна  УРСРУкраїна Україна
Діяльність кібернетик, викладач університету
Alma mater КНУ
Галузь інформатика
Заклад Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук
Науковий керівник Наконечний Олександр Григорович[1] і Хусаінов Денис Ях'євич[1]
Відомі учні Дмитро Вакуленко, Ігор Андрущак, Андрій Семенець, Ольга Стаханська, Ірина Меленчук, Ірина Гвоздецька, Наталія Климук, Оксана Багрій-Заяць, Петро Сельський, Майхрук Зоряна Василівна, Олександра Кучвара, Андрій Сверстюк, Назар Мілян
Аспіранти, докторанти Вакуленко Дмитро Вікторович
Відомий завдяки: модель патологічного процесу, системний аналіз у медицині, медичні навчальні інформаційні системи
Нагороди Почесна Грамота Верховної ради України, Почесна Грамота Кабінету Міністрів України, Почесна Грамота Міністерства охорони здоров'я України
Відзнака Тернопільської міської ради
Відзнака Тернопільської міської ради

CMNS: Марценюк Василь Петрович у Вікісховищі

Васи́ль Петро́вич Марценю́к, (нар. 16 квітня 1971, с. Великі Дедеркали Шумського району Тернопільської області) — український вчений у галузях медичної інформатики та кібернетики, системного аналізу і теорії оптимальних рішень. Доктор технічних наук (2005), професор Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського.

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

У 1988—1993 навчався на факультеті кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, (спеціальність — прикладна математика, диплом з відзнакою). У 1993—1996 — аспірант кафедри моделювання складних систем Київського національного університету імені Тараса Шевченка, факультет кібернетики.

У 2005—2010 — навчався в Національному фармацевтичному університеті (м. Харків), спеціальність — фармація.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Від 1997 року працює в Тернопільському державному медичному університеті:

  • перший проректор (2005—2008),
  • проректор з науково-педагогічної роботи та новітніх технологій (2008—2009, 2010—2011),
  • проректор з наукової роботи та інноваційно-комп'ютерних технологій (2009—2010, 2012—2015),
  • завідувач кафедри медичної інформатики (2001—2014, від 2015).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Від 1996 року — кандидат фізико-математичних наук (спеціальність 01.05.04 — системний аналіз і теорія оптимальних рішень, науковий керівник — проф. Хусаінов Денис Ях'євич). Від 2005 року — доктор технічних наук (спеціальність 01.05.04 — системний аналіз і теорія оптимальних рішень, науковий консультант — проф. Наконечний Олександр Григорович), професор.

Член спеціалізованої вченої ради Д 26.001.35 Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Відповідальний секретар журналу «Медична інформатика та інженерія». Член редакційної колегії науково-практичного журналу «Медична освіта».

Під керівництвом Василя Марценюка захищено чотири докторські та одинадцять кандидатських дисертацій у галузі медичної інформатики, системного аналізу та теорії оптимальних рішень, математичного моделювання та обчислювальних методів.

У 2009—2010 — редагував статті у Вікіпедії, завантажив 10 файлів на Вікісховище.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Автор понад 450 наукових праць, у тому числі 5 монографій (одна видрукувана в США), 2-х підручників, 4-х навчальних посібників, має журнальні публікації в міжнародних видавництвах Springer, Elsevier, Kluwer, Begell house inc.

Основний внесок у науку — «Моделі та методи популяційної динаміки в програмному середовищі підтримки системних медичних досліджень» (тема докторської дисертації). В рамках цієї роботи автором зокрема:

  • розроблено математичні моделі системного аналізу патологічних процесів у класі рівнянь популяційної динаміки;
  • сформульовано алгоритм системного аналізу зазначених процесів;
  • розв'язано задачі ідентифікації параметрів моделей патологічних процесів, що здебільшого є елементами гільбертових просторів. З метою оцінювання систем зі запізненням створено оптимізаційний метод із використанням функції чутливості;
  • розроблено методи дослідження стійкості в моделях динаміки Гомперца, імунної системи, реконструкції кісткової тканини;
  • розроблено концептуальну модель структури даних у галузі середовища підтримки системних медичних досліджень;
  • реалізовано математичні методи системного аналізу патологічних процесів як ієрархію програмних класів;
  • розроблено програмні засоби для виконання системних медичних досліджень, підготовки одержаних результатів до представлення в Інтернет та їх візуалізації.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.