Марченков Михайло Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Петрович Марченков
Народився 1 листопада 1899(1899-11-01)
Шадимський Майданd, Наровчатський повітd, Пензенська губернія, Російська імперія
Помер березень 1980 (80 років)
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Діяльність військовий керівник
Alma mater Військова академія імені М. В. Фрунзе
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання CCCP army Rank general-lejtnant infobox.svg Генерал-лейтенант
Партія КПРС
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Орден Суворова II ступеняОрден Кутузова II ступеняОрден Червоної ЗіркиОрден Червоної Зірки
Орден Червоної ЗіркиОрден Червоної Зірки
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років радянській міліції»
Медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)— 1936Заслужений працівник МВС

Михайло Петрович Марченков, в деяких документах Марченко (1 листопада 1899(1899-11-01), Шадимський Майданd, Російська імперія — березень 1980) — генерал-лейтенант, начальник внутрішніх військ НКВС Українського округу з 17.03.43 до 12.07.45.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився у селі Шадимський Майдан Наровчатівського повіту Пензенської губернії (нині — с. Красний Шадим Ковилкінського району Мордовії) в селянській сім'ї. Росіянин. Закінчив 3-класне сільське училище.

  • З грудня 1919 до серпень 1919 — у РСЧА: червоноармієць 1-го Пензенського стрілецького полку ;
  • серпень 1919 — лютий 1920 — на піхотно-командних курсах;
  • лютий-червень 1920 — пом. коменданта штабу Приволзького сектору ВНУС (війська внутрішньої служби).

Член РКП(б) з липня 1920 року.

У 1938 році заочно закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе.

В військах і органах ВЧК-ОГПУ-НКВД-МВД[ред. | ред. код]

  • З травня 1938 — начальник штабу ордена Леніна Окремої мотострілецької дивізії особливого призначення військ НКВД ім. Ф. Е. Дзержинського (ОМСДОН НКВД).
  • З березня 1941 — командир Окремої мотострілецької дивізії особливого призначення військ НКВД ім. Ф. Е. Дзержинського.
  • З лютого 1943 — начальник внутрішніх військ НКВД Українського округу, з липня 1945 — начальник внутрішніх військ НКВД Білоруського округу.
  • З листопада 1946 — начальник курсів удосконалення керівних працівників МВС ордену Леніна Червонопрапорного військового інституту МВС.
  • З червня 1947 — заступник начальника Управління військ МВС СРСР по охороні особливо важливих об'єктів промисловості і залізниць.
  • З січня 1949 — начальник Управління військово-навчальних закладів військ МВС СРСР.
  • З квітня 1953 — начальник Управління навчальних закладів МВС СРСР
  • З квітня 1957 р. — начальник 4-го відділу штабу ГУПВ КДБ при РМ СРСР.

Наказом КДБ при СМ СРСР № 133 від 7 квітня 1958 року звільнений в запас по хворобі.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]