Марченко Іван Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марченко Іван Дмитрович
рос. Иван Дмитриевич Марченко
Нині на посаді
Народився 8 жовтня 1929(1929-10-08)
Українська РСР с. Шелудькове Валківського району Харківської області
Помер 2 березня 2017(2017-03-02) (87 років)
м. Бахмут Донецької області
Відомий як інженер-механік, політик
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність Українець
Alma mater НТУ «ХПІ»
Політична партія КПРС, КПУ
Нагороди
Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора Орден Дружби народів Орден «Знак Пошани»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Заслужений машинобудівник України
Заслужений машинобудівник України
Відмінник освіти України
Відмінник охорони здоров'я СРСР
Відмінник охорони здоров'я СРСР
Україна Народний депутат України
1-го скликання
15 травня 1990 10 травня 1994

Марченко Іван Дмитрович (8 жовтня 1929(19291008), с. Шелудькове Валківського району Харківської області — 2 березня 2017, м. Бахмут Донецької області) — Народний депутат України 1-го скликання, керівник промислових підприємств.

Навчання[ред. | ред. код]

Народився в родині робітників-українців.

В 1949—1954 роках навчався у Харківському політехнічному інституті імені В. І. Леніна за спеціальністю «інженер-механік».

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

Працювати І.Марченко почав у 1954 році технологом ковальського цеху заводу ім. 50-ті річчя Радянської України. Згодом були посади — начальника цеху та секретаря парткому заводу.

В 1973 році він був призначений директором Артемівського машинобудівного заводу «Победа труда» (нині — ЗАТ Машинобудівний завод «ВІСТЕК»). На цій посаді він працював до 1997 року.

Народний депутат[ред. | ред. код]

І.Марченко висунутий у лютому 1990 року кандидатом у народні депутати, трудовим колективом Артемівського машинобудівного заводу «Победа труда».

18 березня 1990 року був обраний Народним депутатом України. В другому турі набрав 46.94 % голосів виборців серед шести претендентів.

У парламенті входив до групи «Промисловці». Був членом Комісії ВР України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, Дружби Народів, «Знак Пошани», медалями.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Був членом КПРС, член бюро Артемівського міському КПУ; депутатом Артемівської міської Ради, головою ради директорів міста. Більше 10 років працював Головою ради ветеранів м. Артемівськ.

Почесний громадянин Бахмута.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]