Марченко Володимир Олександрович (математик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Володимир Олександрович Марченко
рос. Владимир Александрович Марченко
Ім'я при народженні рос. Владимир Александрович Марченко
Народився 7 липня 1922(1922-07-07) (101 рік)
м. Харків, СРСР
Місце проживання м. Харків, Україна Україна
Країна Україна Україна
Національність українець
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Харківський державний університет імені О. М. Горького
Галузь Математична фізика, Математичний аналіз, Диференційні рівняння
Заклад Фізико-технічний інститут низьких температур
Вчене звання професор
Науковий ступінь Доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Ландкоф Наум Самійловичd[1]
Аспіранти, докторанти Любич Юрій Іллічd[1]
Пастур Леонід Андрійович[1]
Хруслов Євген Якович[1]
Рофе-Бекетов Федір Семенович[1]
Сергій Іванович Безуглийd[1]
R. A. Oganyand[1]
Klavdiy Veniaminovich Maslovd[1]
Котляров Володимир Петровичd[1]
Членство НАН України
Російська академія наук
Академія наук СРСР
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного Прапора
Державна премія України в галузі науки і технікиЛенінська премія
Золота медаль імені В. І. Вернадського НАН України
Золота медаль імені В. І. Вернадського НАН України

Володимир Олександрович Марченко (7 липня 1922, Харків) — український науковець-математик у галузі математична фізика, математичний аналіз, диференційні рівняння. Дійсний член Національної академії наук України, академік академії наук СРСР, Почесний доктор (Honoris Causa) Сорбонни — паризького університету, член Норвезького королівського товариства наук і літератури, лауреат Ленінської преміі СРСР 1962 року, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 1989 року, лауреат премії імені М. М. Крилова АН УРСР (1982) та премії НАН України імені М. М. Боголюбова (1995), Заслужений діяч науки УРСР (1992 рік), Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України, доктор фізико-математичних наук, професор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 7 липня 1922 року в Харкові. Закінчив Харківський університет в 1945 році. В 1951 році захистив докторську дисертацію, в 1952 р. став професором Харківського університету. В 1961 році переходить у тільки що створений Фізико-технічний інститут низьких температур АН УРСР (ФТІНТ), де бере активну участь в організації Математичного відділу, в якому проводить широкий курс фундаментальних і прикладних досліджень.

Основні праці по спектральній теорії диференціальних операторів, крайових задачах математичної фізики, теорії функцій, методах інтегрування нелінійних диференціальних рівнянь, прикладній та обчислювальній математиці.

Паралельно він продовжує педагогічну діяльність в університеті, яка розпочалась в 1945 році. В університеті і в інституті В. О. Марченко виховав більше двох десятків кандидатів і докторів наук. Довгі роки він був Президентом Харківського математичного товариства, редактором і членом редколегій багатьох вітчизняних і іноземних математичних журналів.

Його ім'ям названо рівняння Марченка[2].

Нагороди[ред. | ред. код]

Праці[ред. | ред. код]

  • Краевые задачи в областях с мелкозернистой границей. К., 1974 (соавтор Е. Я. Хруслов).
  • Нелинейные уравнения и операторные алгебры, К., 1986.
  • Некоторые вопросы теории одномерных линейных дифференциальных операторов второго порядка, «Труды Московского математического общества», 1952, т.1, с. 327—420; 1952, т.2, с. 3-83.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. Вкарбовані в літопис науки, 2020, с. 206.
  3. Указ Президента України від 24 серпня 2017 року № 251/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  4. Указ Президента України від 20 серпня 2007 року № 715/2007 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України»
  5. Указ Президента України від 16 липня 2002 року № 649/2002 «Про відзначення орденом князя Ярослава Мудрого»
  6. Олександр Смирнов. Мудрець п'ятого ступеня? Дзеркало тижня, 18 жовтня 2002
  7. Почесні громадяни Харківської області (2006-2020). WEB-проєкт Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 07.09.2021.  (укр.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]